Статті

Одне з пріоритетних завдань протиповітряної оборони України — навчитися знищувати реактивні «Шахеди» росіян, заявив радник президента Сергій Бескрестнов (Флеш) за підсумками наради в очільника держави. Реактивні «Шахеди» з’явилися в противника порівняно недавно і фактично є масовим замінником крилатих ракет. Texty.org.ua розбираються, що це за зброя й чому про неї заговорили на найвищому рівні.

«Це було абсолютно буденно. Нічого неординарного в цьому немає», — згадує журналіст та історик Дмитро Шурхало, який у березні 2025 року доєднався до ЗСУ через Центр рекрутингу української армії. Як працює рекрутинговий центр? Хто може туди звернутися? І чому це хороший варіант для тих, хто боїться ТЦК? Розбираємося в матеріалі.

Нинішня політична криза сягає корінням 2019 року, коли логіку ведення виборчої кампанії перенесли на державне управління. Формула «нових облич», здавалося, започатковує нову еру: достатньо привести молодих і мотивованих — усе запрацює інакше. Але урядування — це не телевізійний проєкт. Тут замало енергії та вдалих презентацій. Потрібна інституційна пам’ять — розуміння того, як працює державний бюджет, як взаємодіють міністерства й чому в українських реаліях хороша ідея може померти між постановкою завдання і виконанням.

Сквер навпроти столичного Театру Франка кілька днів нагадував дивне поєднання мистецького перформансу й пункту прийому вторинної сировини: на траві розкидані картонки з гаслами. У центрі імпровізованої агітаційної точки припарковане авто з відкритим багажником. Тут кожен може отримати «чисте полотно» — картонку для вираження власного громадянського пориву. Люди пишуть свої заклики прямо на місці. Хто ці протестувальники й чого вони хочуть, Texty.org.ua розбиралися в матеріалі.

Якщо протягом останніх років атаки на АЗС були поодинокими, то в травні-червні кількість їх помітно зросла, а географія розширилася. Наприклад, днями російський «Шахед» влучив у заправку біля Малина на Житомирщині.

Одразу зазначимо, що цей моніторинг не охоплює гучні події з відставкою Федорова, вони потраплять у наступний. У досліджуваний нами період у Львові спалахнув конфлікт між військовими ТЦК, поліцією та місцевими жителями. Майже одразу роспропаганда спробувала переформатувати ці новини на власну користь. Цей локальний інцидент намагалися масштабувати, щоб розкрутити тему «справедливого бунту», виправдовуючи напади на військових ТЦК і підбурюючи людей у різних куточках країни до аналогічних протестів.Щоб відстежити, як саме поширювалися ці деструктивні наративи, ми використали нашу стандартну механіку аналізу. Спочатку визначаємо теми, які домінували в 50 найбільших анонімних українських телеграм-каналах, бо це найпопулярніше джерело інформації в Україні. Потім у коментарях на Ютубі та відео в ТікТоці дивимося, як російська пропаганда намагається вписатися в цю розмову, підміняючи факти вигідними їй поясненнями, залякуваннями та висновками.

«Штурмові» війська Сирського, які він майже повністю скопіював із російських зразків, перемогли технологічний, обґрунтований даними, стратегічний підхід Федорова*. Звільнення першого в історії України міністра оборони, який має всі потрібні якості: розуміння технологій, досвід реалізації стратегічних проєктів та реалістичну теорію перемоги, є чудовим подарунком ворогу.

Прем’єрку Юлію Свириденко змінює на посаді Сергій Корецький — донедавна очільник Нафтогазу, а раніше Укрнафти. На перший погляд, це чергова ротація влади в стилі «переставляння ліжок». Та за нею стоїть не так політика маневру, як розрахунок майбутніх виборів: попереду зима, яка може стати найважчою за всю війну і найзагрозливішою для рейтингів Володимира Зеленського. Прем’єра, схоже, підбирали саме під вирішення цієї проблеми.

Розслідування «Бабеля» про катування та небойові смерті новобранців у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля», який, на думку військових репортерів, є особистим проєктом головнокомандувача Олександра Сирського, стало тригером, що фактично зруйнував мовчазний суспільний консенсус щодо мобілізації й ставлення до життя бійців в армії.

«У тебе є все, що потрібно для роботи, приходь!» — такими й подібними оголошеннями завалений український інтернет. Людей кличуть працювати на підприємствах оборонної галузі. Тисячі вакансій — від монтажників радіоелектроніки до топменеджерів суперсучасних виробництв. Обіцяють бронювання від мобілізації, зарплати від 50 тис. грн, соцпакети й навчання «на місці». Як насправді влаштована ця робота? Що чекає людину за прохідною? І чому одні залишаються в оборонці на роки, а інші звільняються? Відповіді на ці питання Texty.org.ua шукали разом із героями матеріалу.