Нарешті вийшла українською мовою книжка спогадів інженера-перебіжчика, "неповерненця" Віктора Кравченка "Я вибрав свободу" (перекладачка Алла Пархоменко, видавництво "Смолоскип"). Ще в 1940-х роках вона стала справжньою сенсацією на Заході та спровокувала судовий "процес століття" у Франції. Книжку Кравченка називають потужним ударом по сталінській пропаганді. Олег Коцарев прочитав її й ділиться враженнями з читачами ТЕКСТІВ.

Що ви очікуєте від мемуарів підпільниці? Чтиво про погоні та постріли чи глибоку психологічну драму? Достовірний і прискіпливий опис життя у криївках чи дух патріотизму і свободолюбства, що осяюватиме читача як тільки той розгорне сторінки? Чи варто задіяти все разом? Чи дасть це книгу, що майстерно відтворить дух національного підпілля? «Тисяча доріг» Марії Савчин – дайте-те но я розповім вам про цю чудову книгу трохи докладніше. Читав: Олег Коцарев.

Видання перекладене українською, книга ж написана російськими журналістками. Українська тема в книжці «58-ма. Невилучене» відверто маргінальна. Але подекуди виринає. Мабуть, щоб зайве нагадати про відсутність у нас таких масштабних проектів. У цій книжці зібрано монологи шістдесятьох людей. Спогади читав: Олег Коцарев

Пояснювати Харківські міській раді хто такий Шевельов немає сенсу. Користуючись сплеском уваги до видатного науковця ТЕКСТИ публікують його автобіографічне есе про окупований Харків, втечу на Захід і сковородинську практику в житті. «Німці заохочували записатися до так званих Volksdeutsche. Досить було мінімальних «свідків». Цих «німців» підкуповували харчовим утриманням, що у виголоднілому й бездомному Харкові важило дуже і дуже багато. Н. не робив спроб стати німцем». Есе називається «28 днів особливої служби соціялістичній батьківщині і по тому». В ньому розповідь ведеться від третьої особи, персонажу Н. ТЕКСТИ публікують есе із скороченнями. Повну версію читайте тут. Або у книзі «Оксана Забужко Юрій Шевельов Вибране листування на тлі доби»