#українізація

Фрагменти

У 2024 почали проявлятися ознаки уповільнення українізації, особливо серед молоді, — Кремінь

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь відзначає уповільнення українізації, що, за його словами, почало проявлятися у 2024 році.
Фрагменти

Чому ютуб рекомендує російськомовні відео і як це зменшити

Нещодавно Texty.org.ua дослідили роботу рекомендаційного алгоритму платформи YouTube “СПІРАЛЬ ЗАЛЕЖНОСТІ. Як алгоритми YouTube просувають конспірологію та пропаганду”.
Статті

Місія "Арестович": зламати код країни та зіграти в пінг-понг на почуттях українців

Олексій Арестович — насправді значно більше, ніж просто медійна постать. Його прізвищем можна назвати хронічну хворобу, яка вразила суспільство й передовсім українську владу. І про це варто поговорити більше.
Фрагменти

"Радикальний прогрес". У соцмережах української стало набагато більше, – дослідження

Частка дописів державною мовою в українському сегменті соцмереж Facebook, Twitter (X) та Instagram перевищила 75%. YouTube також продемонстрував істотне посилення ролі української мови.
Фрагменти

"Українською, будь ласка". Хто у сфері послуг більше спілкується державною, а хто менше, – дослідження

27 жовтня в Україні святкують День української писемності та мови. До цього дня Work.ua повторив торішнє дослідження й з’ясував, як змінилася ситуація з використанням української мови через рік. Серед висновків — державної стає дедалі більше.
Статті

Вкрадені Росією. Як Україна повертає імена своїх художників у світових музеях

Українські мистецтвознавці й культурні активісти впродовж останніх років домоглися деколонізації десятків художників і робіт, які стосуються українського культурного спадку, проте які ідентифікували як російські. Кейси Іллі Ріпина, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі, чию українську ідентичність визнає Музей Метрополітан у Нью-Йорку, перейменування роботи Едгара Дега “Російські танцівниці” на “Танцівниць в українському вбранні” та низка інших історій стали широко відомими завдяки розголосу в медіа.
Статті

"Народ мій є". Як харківські митці переходять на українську мову та віднаходять українську культуру

У 1920-х роках у Харкові розпочався ренесанс української культури, який завершився трагічно й увійшов в історію як “Розстріляне відродження”.Через 100 років на тлі російсько-української війни в Харкові знову починається культурний ренесанс. Також пришвидшилася українізація. Місто за 40 км від кордону з Росією відмовляється від нав’язаних країною-агресором героїв і наративів, змінює топоніми, а місцеві культурні діячі починають говорити українською.ТЕКСТИ поспілкувалися з учасниками харківської культурної спільноти про те, як під час повномасштабної війни в Харкові змінилася культура, містяни й вони самі.
Статті

Українська мова на слух відрізняється від російської на 52% – спостереження і розрахунки

Киянин Андрій Ковальов взявся дослідити відмінності між українською та російською мовами у сприйнятті на слух – у потоці, який чує україномовна дитина від російськомовної. Його розрахунки показують, що українська та російська відрізняються для сприйняття на 52%.Як саме це обчислено – читайте у дослідженні, яким Андрій Ковальов поділився з редакцією ТЕКСТІВ. Публікуємо його разом з методологією.Автори: Андрій Ковальов, засновник аналітично-консалтингової компанії, інвесторОлекса Шкатов, журналіст