Українсько-російський трагіфарс перекладача

Довелося мені колись очолювати відділ судових перекладів в одній відомій в вузьких колах російській компанії. Ця робота дещо додала до моїх навиків керівника, але водночас я почав помічати, що все менше та менше приділяю уваги власному знанню мов, все рідше перекладаю сам. Інакше й бути не може – коли офіцер починає виконувати за солдата його обов'язки, це означає, що офіцер з нього ніякий. Втім, як би не хотів будь-який керівник себе вихваляти та виставляти у найкращому світі, маю зізнатися, що аврали були і в мене. І – ганьба на мою голову – три рази довелося здивувати суддів тим, що голова відділу судових перекладів перекладав в суді особисто, бо не було кому поїхати замість мене. Можу втішитися тим, що це були досить цікаві випадки, і я надбав цінний досвід. Один з них і хочу згадати зараз – за умови певного маскування приватності учасників.

Теги:  українська мова, переклад, суд, російська мова