#польща

Фрагменти

Російська пропаганда використала стрілянину в Кракові для дискредитації України: які фейки поширювали

Стрілянина на головній площі Кракова стала приводом для масштабної дезінформаційної кампанії. Проросійські телеграм-канали почали шукати «український слід» ще до того, як поліція встановила особу нападника, а згодом поширювали суперечливі версії трагедії.
Фрагменти

Укрзалізниця запускає до Польщі новий флагманський поїзд «Ярослав Мудрий»

Укрзалізниця оголосила про запуск нового флагманського міжнародного поїзда, назву якому дали на честь одного з перших залізничних сполучень України.
Фрагменти

Польський Перемишль призупиняє співпрацю зі Львовом. Причини

Міська рада польського Перемишля одноголосно вирішила призупинити співпрацю зі Львовом. Причиною стало проголошення у Львові 2027-го роком УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича.
Фрагменти

Європа готується до можливої війни з РФ, — аналітика Le Monde

Європейські країни, що межують із Росією, готуються до можливої війни: облаштовують укриття, накопичують стратегічні запаси й планують евакуацію. Від 2022 року вони посилюють цивільну оборону, залучаючи до підготовки все суспільство. Про це пишуть журналісти французької газети Le Monde. Texty.org.ua пропонують повний переклад аналітики.
Фрагменти

ЄС хоче спрямувати залишок SAFE на оборонні проєкти з Україною: чому невдоволена Польща

Європейська комісія планує спрямувати невикористані кошти програми SAFE на спільні оборонні проєкти з українськими підприємствами.
Статті

Від «геноциду» до політичного тиску на Україну. Як змінилася риторика польського Сейму за 15 років

Від «геноциду» до політичного тиску на Україну. Як змінилася риторика польського Сейму за 15 років
За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог щодо того, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося.
Статті

«Історію треба пам’ятати, але не можна нею жити»: польський доброволець пояснює, чому воює за Україну

«Історію треба пам’ятати, але не можна нею жити»: польський доброволець пояснює, чому воює за Україну
Антиукраїнська риторика стала складовою політичної боротьби в Польщі й, схоже, перетворюється на руйнівне цунамі для добросусідських відносин між двома народами. Офіційний Київ та українське суспільство не мають однозначної відповіді, з якими ще словами звернутися до польського народу, щоб повернутися до приязних взаємин. Можливо, загроза існуванню наших країн нікуди не поділася, війна триває? Про це Texty.org.ua поговорили з польським добровольцем Крістіаном із позивним Дракон, інструктором корпусу «Хартія» Національної гвардії України.
Фрагменти

У 22 містах Польщі відбулися масові акції проти нападів на українців (ФОТО)

У неділю в 22 польських містах відбулися масштабні мітинги під гаслом «Не будь байдужим», спрямовані проти зростаючої агресії та дискримінації щодо українців і представників інших меншин. Акція, організована Комітетом захисту демократії, стала відповіддю на суттєве почастішання випадків словесних і фізичних нападів на ґрунті ксенофобії.
Фрагменти

Втрата пам’яті? Як нещодавня резолюція ЄС щодо польсько-української історії викриває вибірковість Варшави

Нова резолюція Європарламенту спирається на вибірковий виклад історії та ігнорує злочини поляків проти українців, що грає на руку російській пропаганді та легітимізує напади на українців у Польщі. Про це у своїй статті для Eutoday пише Стів Комарницький — британсько-український письменник, перекладач, лауреат премії PEN та дослідник російської інформаційної війни. Texty.org.ua наводять повний переклад його матеріалу.
Статті

«Волинська різня». Хто конструював польсько-український конфлікт

«Волинська різня».  Хто конструював польсько-український конфлікт
Розслідування Texty.org.ua про мережу польських, українських і російських діячів, які перетворили історичну трагедію на інструмент політики.Читати англійською