Дорожній рух створює шум, від якого погіршується здоров’я, підвищується тиск і починає нудити. Особливо шкідливий нічний шум. А один спортивний автомобіль може розбудити десятки тисяч мешканців. Ми порівняли рівень шуму в Києві й Празі. В обох містах встановлено однаковий допустимий рівень шуму. У Чехії його дотримуються, в Україні ні.

«Щось тут не так», — несвідомо розумієш, коли потрапляєш у житлові квартали європейських міст. Ти бачиш і розумієш, що тут застосовують різні урбаністичні штучки, але є ще щось, що спочатку не усвідомлюєш. Потім у якийсь момент доходить: «Тут тихо!».Чому в українських містах шумно, а в європейських тихо і як влада цілеспрямовано зменшує рівень шуму, розбираємося на прикладі Праги. Цей досвід може перейняти і київська влада, нехай не ця, а якась із наступних, щоб зробити життя в українській столиці комфортнішим і здоровішим.

Сусідські чати дратують багатьох українців. Чи є такі чати за кордоном, чи прийнято грюкати по батареях, коли хтось дуже галасує, чи товаришують між собою люди, які випадково опинилися поруч, як сусіди допомагають одне одному у форс-мажорних ситуаціях і як вирішують конфлікти. У процесі дослідження ми з’ясували, що манера спілкування між сусідами часто залежить від висотності будинку. Чим нижча забудова, тим тісніше живе спілкування і менше чатів.

У рейтингах зручності міст, який проводить журнал Економіст, Відень регулярно посідає перше місце. Індекс визначають на основі понад 30 факторів, згрупованих у п’ять категорій: стабільність, охорона здоров’я, культура й довкілля, освіта й інфраструктура. Але індекс — це набір цифр, тому ми попросили українку, яка мешкає там уже рік, поділитися персональними спостереженнями, з чого складається комфорт цього міста.

На в'їзді з вулиці Заньковецької (так званий Пасаж) найкрутіші чорні паркувальники столиці облаштували собі фронт-офіс з ексклюзивним світлофором і болардом, за який пускали всілякі «ягуари» й «бентлі». Але правда в тому, що Пасаж – така сама муніципальна вулиця, як і Городецького і Заньковецької.

Ви виходите із залізничного вокзалу і замість роздовбаного асфальту, автомобільного хаосу й убитих кіосків бачите доглянуту площу. Тут Європа. Вам заздрісно. Багато місця для пішоходів, зелень, лавочки, фонтан. Гарна трамвайна зупинка.Окремо під'їздять автобуси та маршрутки. Спеціальний простір для приватних авто і таксі, які лише висаджують пасажирів. Зупинки транспорту розташовані одразу біля вокзалу, тож навіть з важкими валізами до поїзда дістатися легко. Привокзальна площа, яку тепер бачать усі, – лише частина великого плану з реконструкції транспортної мережі Львова. Історія почалася 2009 року, напередодні Євро-2012, і зроблене – лише частина шляху.Як Львів став піонером сучасних транспортних реформ в Україні, що про це думають жителі і які виклики досі стоять перед містом – далі у матеріалі.

Проєкт парку розробили швидко, і його могли почати будувати вже у 2020 році, проте з ревіталізацією річки справа йшла складніше.

Aeropinic 2100 поєднує аерокосмічні технології з думками про майбутнє людства після кліматичних змін:

У польському місті Каліш жителів, які озеленять фасад або дах свого будинку, звільнять від податку на нерухомість.

Проїзні анонсували по три тисячі гривень – дорожче, ніж у багатьох містах ЄС, зокрема Західної Європи.