Десять російських методів втручання у вибори. Українські приклади

Російські втручання у вибри - це “гра в довгу”: чимало цих методів тією чи іншою мірою застосовуються задовго до самих виборів, а впродовж виборчих кампаній їх лише підсилюють. Європейський союз створив спеціальний веб-сайт euvsdisinfo.eu, котрий відстежує російські дезінформаційні операції по всьому світу. Ми переклали звідти аналітичний матеріал про методи впливу Росії на вибори за кордоном і додали українські приклади.

Теги:  суспільство, медіа, інозмі, дезінформація, вибори-19

Що вдалося й не вдалося команді Аласанії на Суспільному?

«Суспільне телебачення» – це потужна машина. Воно має 5 загальнонаціональних теле- і радіо каналів: UA:Cуспільне, UA:Культура, UA:Українське радіо, Радіо Культура, Радіо Промінь. А також – 23 філії і, відповідно, регіональні радіо- та телеканали. До старту реформ все це добро належало державі і контролювалося київськими та місцевими чиновниками. Якість контенту була нижче плінтуса, а регіональні новини переповнені замовними матеріалами. В результаті реформ вдається зменшувати вплив чиновників, але програми здебільшого й досі нудні та нецікаві.

Теги:  реформи, суспільне, телебачення, медіа

NewsРабіновичОne. Телеканали NewsОne і 112 пропагують проросійських політиків. Espreso дає слово усім

Ми дослідили, хто найбільше ходив на ефіри телеканалів NewsОne, 112 та Espreso протягом останніх чотирьох років. Перший – явно реакційний, другий – приховано реакційний, третій – прогресивний. “Носій повідомлення сам є повідомленням» – цей відомий принцип, сформульований дослідником ЗМІ Маршалом Маклуеном, можна застосувати для аналізу українських телеканалів. Аби зробити узагальнений висновок про те, що вони повідомляють, можна не переглядати всі ефіри від початку й до кінця – достатньо подивитися, хто, коли і з якою частотою на ці ефіри ходив.

Теги:  112, телебачення, медіа, пропаганда, espreso, newsone

Як розпізнати хибну аргументацію в новинах? (ВІДЕО)

Одним із видів маніпуляцій, до яких удаються свідомо чи несвідомо представники ЗМІ, є хибна аргументація. Розповідаємо, що це таке та як її розпізнати.

Теги:  змі, медіа, пропаганда

Маніпулятор. Навчальна гра для журналістів

Анонімка Марія М. поїхала в Туреччину відпочивати і цілу ніч не відповідала на дзвінки чоловіка. Таке написав фейсбук-користувач, стверджуючи, що Марія - його дружина. Новина в соцмережі розійшлася сотнями репостів. ТЕКСТИ разом з ІМІ створили навчальну гру про маніпуляції у медіа. Зіграйте й ви - і побачите, до яких маніпуляцій вдаються не надто сумлінні журналісти, щоб збільшити аудиторію.

Теги:  гра, медіа

Інформаційне дно. Алгоритм визначив рейтинг маніпулятивності «сміттєвих» інтернет-ЗМІ

Ми збудували глибоку нейромережу й навчили її виявляти маніпулятивні новини в інформаційному потоці. Застосувавши цей інструмент, ми зробили рейтинг маніпулятивних сайтів із так званого «третього ешелону», або, по-іншому — «зливних бачків». Сукупно такі сайти збирають понад 50 мільйонів візитів щомісяця, — а це аудиторія в кількасот тисяч людей щодня. Для порівняння, «Українська правда», за даними SimilarWeb, збирає 15 мільйонів. Ці сміттєві видання є поживним середовищем для російської пропаганди. Тут усе купується й продається, часто публікуються абсолютно дикі пояснення того, що відбувається.

Теги:  маніпуляція, медіа, datavis, інфографіка

Антирейтинг новин. Аналіз ТОП-50 сайтів, які читають в Україні

У нинішньому світі новини бувають дуже різної якості — як-от, скажімо, і їжа. «Як це?» — може запитати непідготовлений читач. Усе просто: у низькоякісних новинах непорядні журналісти та редактори використовують брехню, емоційну накрутку, заголовки, які не відповідають дійсності. Як відрізнити якісні новини від отруйного шлаку? Треба діяти приблизно так само, як і з їжею. Відомі бренди дбають про репутацію й не продають споживачам зіпсутого продукту. Справедливо це й для новин. Аби зрозуміти, які видання працюють якісно, а які згодовують аудиторії все, що заманеться, Інститут масової інформації та «Тексти» дослідили стрічки новин ТОП-50 українських інформаційних сайтів.

Теги:  медіа, новини, рейтинг, змі

Механіка впливу. Хто і як керує проросійськими медіа в європейських країнах, і хто їм платить

Російський уряд через компанії в Сербії та Кіпрі приховано фінансував групу начебто незалежних новинних сайтів у Східній Європі та Центральній Азії, аби розганяти через них теми, продиктовані Кремлем. Видання купували трафік і коментарі під своїми статтями.

Теги:  росія, пропаганда, естонія, інозмі, медіа, змі

Чи стало УТ-1 Суспільним телебаченням? Що вдалося команді, яка прийшла перетворювати держканали – і з чим вона не впоралася

«Суспільне телебачення» – це потужна машина. Воно має 5 загальнонаціональних теле- і радіо каналів: UA:Cуспільне, UA:Культура, UA:Українське радіо, Радіо Культура, Радіо Промінь. А також – 23 філії і, відповідно, регіональні радіо- та телеканали. До старту реформ все це добро належало державі і контролювалося київськими та місцевими чиновниками. Якість контенту була нижче плінтуса, а регіональні новини переповнені замовними матеріалами. В результаті реформ вдається зменшувати вплив чиновників, але програми здебільшого й досі нудні та нецікаві.

Теги:  телебачення, реформи, медіа, суспільне

Розгорівся скандал між підприємцем і редактором начебто через торгівлю журналістськими посвідченнями. Що кажуть сторони конфлікту

Днями в Фейсбуці розгорілася дискусія щодо проблеми, яка вже давно назріла в експертному середовищі: ідентифікація журналістів. Приводом стала стаття видання MC Today про те, як один з підприємців - Тарас Трояк - нібито торгує журналістськими посвідченнями. Невдовзі автор матеріалу Тимур Ворона повідомив у Facebook, що Тарас Трояк і його адвокат Масі Найєм начебто готують позови проти видання та журналіста.

Теги:  медіа, журналістика, конфлікт