Одне з найстаріших американських видань "The Boston Globe" ініціювало кампанію в медіа у відповідь на нападки на пресу з боку президента США Дональда Трампа.

«Не панікуйте: кульові блискавки відчувають хвилі страху й можуть атакувати», — йдеться у прес-релізі Українського підрозділу Всесвітньої організації управління океану та атмосфери.

У порівнянні з торішнім рейтингом від The Economist столиця України піднялась на 13 сходинок, але все одно займає 118 місце зі 140 можливих. Так, у 2017-му Київ був на на 131-й сходинці.

Проект "Текстів" "Твіттер-боти Медведчука та інших" засвідчує, що проросійський політик вдається до технік штучного накручування підписників.

Російська пропаганда має цілу армію досвідчених брехунів і маніпуляторів, яка працює на декількох напрямках. І попри те, що Україна постійно обмежує канали, через які дезінформація ллється на голови українців, до перемоги ще далеко, і ми всі знаходимося під прицілом цих паразитів свідомості та поки що програємо інфораціну війну.

Фейкові новини можна спростувати шляхом перевірки фактів. Читачі можуть робити свідомий вибір, чи довіряти певному джерелу. А коли йдеться про відеоманіпуляцію, ви не можете довіряти навіть найбільш респектабельній та добропорядній газеті, сайту чи телеканалу, - не тому, що вони можуть маніпулювати правдою - а тому, що вони, як і ви не здатні розпізнати фейкове відео. Вже зараз будь-хто може взяти фото голлівудської зірки або відомої особи і розмістити її обличчя в порнографічному відео.

Великі телеканали, а вони усі належать олігархам, активно лобіюють послаблення заборони на трансляцію фільмів за участі антиукраїнських діячів. Після зустрічі з Володимиром Гройсманом вони надіслали на ім’я прем’єр-міністра спільний лист із закликом прийняти ними ж розроблений проект постанови Кабміну. У разі втілення цієї ідеї ми можемо побачити на наших екранах масу нині заборонених до публічного показу фільмів. Просто тому, що діячі, через яких цей показ заборонено, вже не вважатимуться такими, що загрожують нацбезпеці.

Ми є те, що ми їмо. Ми є тими, які новини споживаємо, інформація якого характеру нас оточує. Боротьба між зрадою та перемогою, між реформами та інфляцією, між новинами з АТО та пошуками шляхів до миру, і все це - на тлі новинної стрічки, кількість кримінальної хроніки в якій переконує в небезпечності навколишнього світу. Десь має бути і світло в кінці тунелю сьогоднішнього інформаційного простору.

В умовах інформаційної війни намагаються дезорієнтувати не лише аудиторію, але й самих журналістів. Наприклад, надсилати завідомо неправдиву інформацію, підроблювати листи прес-служб, наводити на підставних інформаторів. Тому в редакціях повинні стежити не лише за дотриманням журналістських стандартів, але й за дотриманням правил цифрової безпеки. Журналісти стають мішенями інформаційних атак, небезпеку яких не варто недооцінювати.

Журнал TIME вибрав персоною року колективного «порушника мовчання» — тих, хто відкрито заявив світові про домагання, зокрема, у Голлівуді.