Світла в будинках немає, а газ є. Чому? Як це працює? Про стійкість української газової мережі до російських ударів, реальний стан видобутку й імпорту та нагальні кроки підготовки до наступних опалювальних сезонів Texty.org.ua розповідає Сергій Макогон, колишній керівник держпідприємства «Оператор газотранспортної системи України» (2019–2022).

Зеленський регулярно критикує Кличка за погану підготовку столиці до російських ударів. Ми теж критикували і критикуємо мера Києва за це. Але як центральна влада виковувала енергетичну «стійкість»? Щоб це зрозуміти, достатньо подивитися, що відбувалося в керівництві галузі протягом останніх років.

Ми зробили анкету про перебої зі світлом, теплом і водою, а також про роботу міських, комунальних і аварійних сервісів у Києві за останній місяць. Нам важливо зрозуміти, як кияни оцінюють зміни, реакцію служб і які планують рішення в разі погіршення ситуації.

Повномасштабна війна показала межі стійкості київської енергосистеми. У цій статті на основі інфографіки ми розбираємо, як влаштована енергетика столиці, як вона працювала до 2022 року і чому серія ударів по різних вузлах системи врешті почала ламати її як єдине ціле.

Енергетична карта Європи — густа павутина ліній і вузлів, що світяться, мов нічні вогні індустріальних міст. При цьому чітко видно різницю між її західною та східною частинами. Це не просто технічна різниця, а ціла візуальна історія двох цивілізаційних підходів до енергетики.

300-тисячному Хмельницькому в якомусь сенсі пощастило. У місті немає великих ТЕЦ, як у Києві. Тому менша ймовірність опинитися всім у блекауті після російських атак. Натомість є щонайменше 70 котелень і сотні дрібних сучасних вузлів енергетики в різних районах. Як під обстрілами збільшити виробництво енергії? Чи рятують сонячні електростанції? Як видобувати тепло з-під землі? Усе це Texty.org.ua пояснює заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок.

Тривалі відключення електрики і тепла, мороз і короткий світловий день — ідеальна комбінація, щоб на четвертому році війни посилити відчуття тривоги і безпорадності. Часто здається, що все залежить від однієї великої електростанції чи підстанції. Наслідки атак у грудні 2025-го й січні 2026-го важкі як ніколи, і щоб краще розуміти, що відбувається, пропонуємо розібратися, як працює система електропостачання в Україні.

81-річна Зінаїда Сухомлінова тішиться двом новим акумуляторним лампам, які донька замовила для неї в інтернеті. Каже, що пристосувалися до блекауту як могли. Лампи освітлюють темну квартиру. Їжу готують на газовій портативній плитці. Найважче було спускатися й підніматися з дев’ятого поверху пішки. Але тепер у будинку навіть під час найдовших знеструмлень працює ліфт. Як це можливо у 24-поверховій висотці на чотири секції? По скільки мешканці скидалися і що роблять із зайцями, які намагаються їздити ліфтом безплатно, розповідаємо в матеріалі.

У світі ще не було атак по енергоінфраструктурі при -15°C у місті з централізованим опаленням, яке фактично зруйнували. Про це заявив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Експерт пояснив, чому місто опинилося на межі виживання та як вдалося уникнути найгіршого сценарію.

Нині ходить мем: коли вночі раптово дають світло, ти думаєш, що це таке: лампочка, ядерна бомба чи світло в кінці тунелю? Смішно й сумно. А справді, як побудована українська енергосистема, що ми й досі маємо електрику? Про це Texty.org.ua розповідає Володимир Кудрицький, колишній голова правління Укренерго. Ця державна компанія — «скелет» української енергосистеми, що забезпечує її цілісність і баланс, керує магістральними високовольтними лініями, якими електроенергія передається між регіонами.