#дискусія

Статті

Що потрібно змінити в армії, щоб підвищити мотивацію громадян мобілізуватися? Дискусія

Публікуємо конспект обговорення соціологічного опитування, яке на замовлення Texty.org.ua провела агенція Info Sapiens. У дискусії взяли участь Владислав Грезєв, CEO рекрутингової агенції Lobby X, Віталій Дейнега, колишній заступник міністра оборони України, дослідниця агенції Info Sapiens Анастасія Шуренкова.
Статті

Гроші є, фантазії нема. Як в українських містах побудувати заводи з виробництва дронів

Українські міста, у яких зареєстровано військові частини, несподівано отримали великі доходи в бюджет. Ці кошти можна інвестувати в розвиток оборонної промисловості на місцях і так розвивати сферу, збільшуючи конкуренцію в ній.
Статті

“Дорога Україно, будь обережною з канабісом”. Думка дослідниці, яка вивчає вплив канабісу на психіку

Американська науковиця й дослідниця біохімічної основи психічних розладів Крістін Л. Міллер (Christine L. Miller) дізналася про наміри застосовувати в Україні медичний канабіс для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і вирішила поділитися своїми знаннями з українцями. Вона надіслала свою статтю нашим друзям з англомовного видання Euromaidanpress, які передали її нам, оскільки їхня головна аудиторія — іноземці.
Статті

Три тези, які мають озвучувати "ліберальні росіяни", якщо їм потрібна підтримка України

Політично активних українців турбує питання, що робити з “хорошими росіянами” — не в прямому сенсі, а в політичному. Чи підтримувати їх, чи, навпаки, пояснювати світові, що таких не буває і ми воюємо не з божевільним диктатором, а з російським народом. Старий бандерівський анекдот винесемо за дужки та запропонуємо свою версію відповіді.
Статті

У нас багато говорять про асиметричну стратегію ЗСУ, а діють, як під час Другої світової. Що потрібно змінити?

Упродовж восьми років збройного російсько-українського протистояння тривають дискусії щодо принципів військового будівництва України. Це відбувається з огляду на обмеженість наших ресурсів, а також кількісні та якісні переваги ЗС РФ. Майже ні в кого не викликає заперечень той факт, що симетрична відповідь у військовій сфері є фактично самогубством для України. Проте далі згоди, що нам потрібні асиметричні підходи, дискусія практично не рухається. Пропонуємо її актуалізувати.
Статті

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про 10,5 мільйонів жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.Фахівці Інституту демографії наполягають на достовірності своїх розрахунків, зроблених у 2010 році: 3,9 млн загиблих та 600 тисяч ненароджених. У Національному музеї Голодомору-геноциду цифри демографів вважають заниженими, тому їх заперечують. Авторів звинувачують у проросійських поглядах та натякають на кримінальну відповідальність за злочин заперечення геноциду.
Фрагменти

Війни, епідемії, кліматичні зміни та штучний інтелект: що варто знати сьогодні, щоб вижити завтра? – ТЕКСТИ запрошують до дискусії

Texty.org.ua запрошують долучитися до футуристичної дискусії з провідними фахівцями. Ми будемо говорити про ключові фактори, що визначатимуть найближче майбутнє (10–20 років) і про те, як пристосуватися до них – нашим дітям і нам.
Фрагменти

Тексти запрошують до LIVE-дискусії "Як популізм накрив Україну"

Команда “Текстів” запрошує долучитися до розмови про те, чому і за що насправді віддають свої голоси українці в різних регіонах України.У своєму дата-проєкті "Як популізм накрив Україну" ми дослідили, за які партії українці голосували на парламентських виборах упродовж 13 років – з 2006 по 2019 роки – і побачили, як в країні зростав популізм.
Статті

Харків — Львів. Деза в регіонах: на Заході міжетнічні конфлікти, на Сході внутрішні політичні розбіжності

Тексти повезли Фейкогриза — новий додаток для браузера для боротьби з маніпулятивними новинами — у подорож Україною. У Харкові та Львові, окрім презентації, дискутували з місцевими журналістами про вплив дезінформації на їхні міста і шляхи покращення журналістики. Ми тезово викладаємо думки спікерів — учасників дискусії. І у Харкові, й у Львові ми обговорювали однакові питання, тому згрупували думки спікерів з цих двох міст за темами. Записали: Надія Романенко, Єлизавета Доронцева
Статті

Журналісти не відрізняють реальні події від піару. Як маніпулюють за допомогою «якісних медіа»: дослідження

Достатньо вагомому ньюзмейкеру (гравцю, який створює подію, котра стає новиною) запустити певну тему та генерувати якомога більше інфоприводів, а також провокувати своїх опонентів на відповіді – і медіа, навіть якісні, писатимуть про це. Навтіь коли подія надумана і створена суто для піару та не має нічого спільного з реальністю. І це ще не все: в більшості випадків ЗМІ самі не пишуть у своїх публікаціях, що тема – нікчемна, запущена лише для піару. Щоправда, якщо хтось із учасників дискусії говорить про це за них, то таке твердження зазвичай поширюється добре. Так само, як і повідомлення про контратаки – асиметричні піарні дії опонентів ініціатора тем. Автор: Артем Захарченко, Центр контент-аналізу, директор з досліджень

Підтримайте нас