Лінь, корупція і фундаментальний провал. Чому Академія наук не може заробити гроші на свої розробки

«Я знайшов інвестора з США. Він дав контракт на 50 мільйонів доларів: 3 мільйони був готовий дати одразу і без плану, а решту грошей - 47 мільйонів - по бізнес-плану. І розрахунок трубами. Підписати контракт треба було за півтора місяці. Але у тодішнього директора Заводу спеціальної електрометалургії Миколи Тригуба був тоді рак простати. І йому не до цього проекту. Я приходжу до Патона зі словами «Це найбільша інвестиція в Академію наук Україні». А він мені: «Та я в цьому не розуміюсь!». І контракт не підписали! Бо спеціальність в Академії - витрачати кошти. Освоювати бюджет, а не заробляти». Ми дослідили чому НАНУ не уміє заробляти на своїх винаходах.

Теги:  бізнес, наука, НАНУ, мезозой

Радянська Академія. Науковці НАНУ заробляють на рівні касирів. Через це йдуть на різні махінації із зарплатами

У часи горбачовської перебудови говорили "так жить нєльзя". Цей вислів стосувався не бідності, а етичних норм: постійного викручування, хитрощів, щоб вижити, і підлещування до начальства. В Академії наук і досі так живуть. «Мертві душі», талановиті прибиральниці та академіки на двох стільцях. Дехто отримує "получку" — і лише числиться на роботі, а реально працює за кордоном. Дехто намагається тягнути наукову роботу — й одночасно підробляє в інших місцях. Та, як у будь-якій установі радянського зразка, кращу зарплату отримує той, у кого є блат.

Теги:  корупція, наука, НАНУ

Земля в обмін на обіцянки. Академія Наук підписала "інвестиційних договорів" на 50 гектарів і отримала 185 квартир (+Список ділянок; +Список тих, хто таки отримав квартиру)

Академія Наук, як в радянські часи, будує квартири співробітникам. Час наче зупинився: виявляється, для науковців України 21 століття й досі актуальний культовий радянський фільм «Гараж», у якому науковці розподіляють місця у гаражному кооперативі. Зараз у черзі стоїть близько 2 тисяч людей на отримання службового, тобто на час роботи, житла. Доцільніше відмовитися від квартир, а доходи від управління майном та кошти з бюджету виділяти на наукові гранти. Щоб у кращих вчених була можливість заробляти більше, а наукові установи конкурували за мізки й приваблювали їх умовами праці та зарплатами.

Теги:  квартири, НАНУ, розслідування, академія наук

Молодим тут не місце. Гендерний та віковий розподіл працівників Академії наук України (інтерактивна графіка)

У маленьких закладах НАНУ кількість вчених до і після 50 років приблизно однакова. Також тут краще співвідношення між чоловіками і жінками. Чому у великих інститутах переважають чоловіки-пенсіонери? Керівники великих інститутів здебільшого є безпосередніми висуванцями Патона і, за прикладом шефа, займають свої посади пожиттєво.

Теги:  академія, datavis, інфографіка, наука, НАНУ

Успішні підлабузники та «мовчання ягнят». Як отримують керівні посади в Академії наук - і як тримаються за них до останнього

Як стають академіками? «За два тижні до виборів засідає комісія з академіків, які вибирають фаворитів (перші три місця). Порядок цих трьох кандидатур в бюлетенях є негласним натяком для «посполитих» членів-кореспондентів та академіків, як слід голосувати. У результаті вибрали найдостойніших, усі вони - директори інститутів (або майбутні директори). Але з точки зору науки, вибрали не найсильніших. Вибрали гвинтиків системи, причому, зауважте, усі - гвинти системи НАНУ». Як створюються посади в Академії? «Вони «вибиваються». Дуже часто під певних людей. Саме під них підлаштовуються спеціальності, на які оголошуються вакансії».

Теги:  наука, академія, НАНУ

«Липові» розрахунки, директор-узурпатор і «мертві душі» на зарплаті. Розповідь екс-керівника відділу Інституту проблем міцності НАНУ

Доктор технічних наук Ігор Ориняк донедавна очолював Відділ фізичних основ міцності і руйнування Інституту проблем міцності ім. Г. С. Писаренка НАН України. За кількістю цитувань та міжнародних публікацій вчений займає друге місце в своєму інституті та має індекс Гірша 11, друге місце за цим показником в інституті. За 33 роки роботи в Інституті Писаренка Ориняк встиг попрацювати керівником багатьох науково-технічних проектів, став лауреатом державних премій та членом великої кількості профільних рад в науковій сфері. Але через особистий конфлікт із директором Ігоря Ориняка скоротили як недостатньо кваліфікованого. Далі – пряма мова вченого та скупі коментарі адміністрації.

Теги:  наука, академія, мезозой, НАНУ

Як США та Польща підтримують якісну науку. Починати зміни в НАНУ можна вже зараз і без додаткових грошей

США уже багато років поспіль є світовим науковим лідером. Польща започаткувала зміни в організації науки відносно недавно – у 2010-му році. ТЕКСТИ вирішили порівняти, яка роль відведена національним академіям наук у цих державах, які принципи фінансування наукових досліджень мають ці країни, наскільки активно впроваджуються у життя отримані наукові результати, та як держава визначає, які наукові організації підтримувати, а які – ні.

Теги:  інфографіка, НАНУ, досвід, академія, польща, наука, сша

Пафосна нудьга. Симпозіум НАНУ: ідеї з Вікіпедії, дрімота у залі і доповідь космонавта (РЕПОРТАЖ)

Дідусь у задньому ряду зали засідань міцно обійняв свій чорний портфель і почав нахилятися до нього все більше і більше, аж поки не задрімав. Мене теж хилить на сон: вчений із Російської академії наук Юрій Батурин вже десять хвилин переповідає історію створення академій наук, починаючи із 4 століття до нашої ери. В принципі, цю інформацію можна знайти у Вікіпедії. Але, виявляється, навіть загальновідомі речі можна озвучувати з таким виглядом, ніби це – наукове відкриття.

Теги:  НАНУ, наука, абзац

Ера динозаврів. Попри колишні досягнення, Інститут кібернетики НАН повільно вмирає

Якщо поділити бюджет Інституту на кількість наукових розробок, то одна така обійшлася державі у 26 млн 175 тис. 928 грн. Половина цих інновацій і досі залишаються лише на папері. Для порівняння: в США на подібні дослідження виділяють державні гранти у розмірі в середньому 150—200 тисяч доларів. Треба закривати лабораторії, які не мають опублікованих результатів, — а таких багато — та започатковувати західний підхід, коли гроші виділяються не на весь інститут, а на конкретний проект з терміном виконання і з конкретними цілями.

Теги:  академія, держава, маразм, НАНУ, бюджет, наука

Наукове рабство. $15 тисяч за дисертацію, гори барахла і злидні. Сповідь молодого вченого з інституту Патона

Дмитро Кункін провів в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона 10 років, розчарувався у можливості бути науковцем та втомився працювати на успіхи начальства. Він кинув НАНУ після того, як науковий керівник попросив $15 тисяч за допомогу в підготовці дисертації, і створив свій бізнес, який займається інноваціями – біозварюванням. Цією технологією Дмитро займався в Інституті.

Теги:  маразм, наука, академія, корупція, НАНУ