Під Альпами відкрито найбільший у світі тунель - для поїздів швидкістю 250 км/ч. ФОТО + ІНФОГРАФІКА
Найдовший, найглибший і найдорожчий у світі тунель відкрито у Швейцарії.
Йдеться про Ґоттардський базисний залізничний тунель, який проходить на глибині 2,3 км під Альпами й має довжину в 57 км, повідомляє Далі буде.
Проект забрав 11 млрд євро та 17 років часу. На будівництві одночасно працювало понад 1500 робітників. Роботи велися цілодобово, сім днів на тиждень.
Північний портал Ґоттардського базисного тунелю
Тонель має дві окремі нитки (з'єднаних між собою галереями приблизно через кожні 325 м), якими потяги будуть курсувати в протилежних напрямках.
Всередині тунелю знаходяться дві аварійні залізничні станції, з'єднані з поверхнею аварійними шахтами.
Як усе влаштовано. Цифрою "9" позначена аварійна шахта - шлях евакуації з підземних станцій тунелю. Фото і схеми: Вікіпедія та офіційний сайт проекту
Для забезпечення на лінії швидкісного режиму 250 км/год, нова магістраль Цюрих — Мілан практично не матиме вигинів. Це дозволить скоротити на 45-60 хвилин час поїздки, що досі тривала 3,5 год.
Слово "базисний" у назві нового маршруту є калькою з німецького слова Basis - в даному контексті "підніжжя хребта" - і позначає тунель, вхідні портали до якого знаходяться в нижній частині гір.
Будівництво тунелю у 2006 році, аварійна станція Файдо
Завдяки такому розташуванню порталів поїзд потрапляє в тунель безпосередньо з рівнинної ділянки, що дозволяє різко збільшити швидкість і масу потягів.
До порталів старого Ґоттардського залізничного тунелю (існуючого з XIX сторіччя) поїзд добирається гірськими ділянками, уздовж річок, часто зі значними перепадами висот і крутими поворотами.
Щоб зменшити ухил колії в ході набору висоти, в старих тунелях використовувалися вирубані в горі петлі, якими поїзд поступово піднімався на необхідну висоту (ось як унизу на схемі).
Червоним кольором позначено маршрут старим Ґоттардським тунелем, жовтим - новий базисний шлях
В базисному ж тунелі практично не буде підйомів та спусків. Висота маршруту над рівнем моря не змінюватиметься - 500 м.
Тунель є одним з ключових елементів залізничного проекту AlpTransit і так званого рейно-альпійського коридору (сполучає нідерландські порти Роттердам і Антверпен, німецьку індустріальну зону й італійський порт Ґенуя).
Порівняння висот старого й нового (червоним кольором) маршрутів
Завдяки новому шляху Італія та Швейцарія отримали можливість безпосереднього приєднання своїх залізниць до європейської системи швидкісних поїздів.
Під час тестових заїздів, які тривали останні півроку, базисним тунелем пройшло більше 5 тисяч поїздів зі швидкістю до 275 км/ч.
Разом зі ще одним базисним тунелем (на задньому плані) Ґоттардо забезпечить безперервний швидкісний залізничний рух крізь Альпи. Старий маршрут - червоним, базисні тунелі - жовтим
Тунельний комплекс включає в себе й 95 кілометрів запасних шляхів, пасажів та вентиляційних і рятувальних шахт.
Коли все це прокладали, на поверхню витягли із 30 мільйонів тон гірської породи (тепер із каменів роблять і продають брелоки).
Монтаж шпал у тунелі
1 червня 2016 року тунель урочисто відкрили - на святі були й Ангела Меркель, і Франсуа Олланд, і президент Швейцарії Йоганн Шнайдер-Амманн, і десятки тисяч будівельників та звичайних глядачів.
Найближчих вихідних тунелем водитимуть екскурсії, очікують до сотні тисяч людей на різних локаціях.
Прохідний крановий комплекс має загальну довжину в 420 метрів
До кінця року маршрут тестуватимуть, перевірятимуть колію на надійність. Планується, що з грудня тунель щодня зможе обслуговувати до 260 вантажних і 85 пасажирських рейсів.
Ґоттардо не вперше бути рекордсменом серед тунелів: верхню нитку старого маршруту протяжністю 15 кілометрів було відкрито ще в 1882 році. На той час це теж був найдовший подібний проект, і лишався таким понад 20 років.
Портал старого Ґоттардського тунелю (відкритий 1882 року)
Зараз Ґоттардському базисному теж навряд чи вдасться втримати рекорд довго: Китай планує побудувати 123-кілометровий тунель під Бохайською затокою. Також на стадії планування 80-кілометровий тунель під Балтійським морем - підземна залізниця між Гельсінкі й Талліном.
Значною мірою Ґоттардо профінансував себе сам. 65% коштів на будівництво базисного тунелю прийшло від зборів за користування старим маршрутом.
