Трипільські "мегасайти": перші міста людства були не в Месопотамії, а в Україні, — Neue Zürcher Zeitung

"6 000 років тому люди у східноєвропейському лісостепу будували сплановані поселення з будинками, розташованими концентричними колами", – пише у великому візуальному проєкті, присвяченому трипільським поселенням, впливова швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung. Texty.org.ua публікують ключові фрагменти матеріалу.

Джерело: Neue Zürcher Zeitung
Джерело: Neue Zürcher Zeitung

"Десятиліттями в археології не було сумнівів, що перші міста людства виникли в Месопотамії, на території сучасного Іраку, приблизно в 3800 році до нашої ери. Тільки там, здавалося, тисячі людей могли жити разом на обмеженому просторі в той час.

Зараз ця догма серйозно похитнулася: археологи досліджують поселення, які могли займати 320 гектарів і могли бути домівкою для більш ніж 10 000 людей ще в 4000 році до нашої ери. Вони розташовані не в Месопотамії, а в Україні. І вони показують, як різні археологи можуть створювати абсолютно протилежні наративи про минуле на основі одного й того ж матеріалу", – зазначає видання.

Трипільська кераміка. Джерело: Neue Zürcher Zeitung
Трипільська кераміка. Джерело: Neue Zürcher Zeitung

Газета посилається на дослідження археолога Кільського університету Йоганнеса Мюллера. З 2011 року він із групою колег досліджує поселення-гіганти в Україні, зокрема Майданецьке за сучасною назвою сусіднього села. За 10 кілометрів на захід від Майданецького розташоване ще одне величезне селище: Тальянки. За 30 кілометрів на південь від Тальянок міститься наступне: Небелівка.

"Вони дуже схожі: зрозуміло, що вони є частиною одного явища, одного суспільного устрою. Але наскільки близькими є поселення одне до одного, настільки ж далекими є інтерпретації їхніх дослідників", – йдеться у статті.

Зазначається, що археологічні розкопки у XX столітті довели, що 6 тисяч років тому на українській рівнині існували поселення з понад 2 тисячами будинків.

Видання описує, як у 1971 році українські вчені розпочали широкомасштабну дослідницьку кампанію із застосуванням методу, який тільки розроблявся в археології — геомагнетики. За короткий час вдалося визначити розмір стародавнього населеного пункту.

"З цього часу і цього регіону доти була відома переважно кераміка, посудини з жовтуватої глини з геометричними візерунками і кривими лініями, так звана кукутень-трипільська кераміка.

Величезні поселення площею понад 100 гектарів є лише в Україні, на північній околиці Приморського степу. Археологи називають їх мегасайтами, від грецького слова «мега», що означає щось велике, та від англійського слова «сайт», що означає археологічне місце.

Вони були сенсацією в Радянському Союзі, але вражаючі знахідки не викликали великого відгуку на Заході. Одна з причин полягала в тому, що ніхто не довіряв археологам соціалістичного режиму, що вони могли геомагнітно досліджувати такі великі території", – пише NZZ.

Розпад СРСР та нові дослідження, краща технологія та сумнів у старих догмах щодо таких понять, як місто чи цивілізація, сприяли тому, що західні археологи, як-от Йоганнес Мюллер, почали дедалі більше досліджувати Трипілля. Вони знову геомагнітно нанесли на карту низку особливо великих населених пунктів. Нові записи мають набагато вищу роздільну здатність, ніж старі. Вчені розкопали деякі з видимих ​​на них структур і взяли зразки ґрунту.

"Якщо подивитися на зображення геомагнітних досліджень і порівняти їх із сьогоднішньою картою міста, то відразу можна побачити: трипільський мегасайт не має нічого спільного з розвиненим старим містом, повним звивистих вуличок.

При погляді згори поселення круглі або овальні. Будинки акуратно вишикувались концентричними колами, розбитими через рівні проміжки широкими коридорами. Середина – незабудований простір.

Поселення тут, очевидно, планувалося, ділянки розмічались і поступово забудовувались. Це перші розплановані міста людства, найменші мали розмір близько 30 гектарів.

Будинки були зроблені з дерева та глини. Чи були вони одноповерховими, чи двоповерховими, точно невідомо, як і те, чи були фронтони загостреними чи арочними. У будь-якому разі, всі вони були багато в чому схожі і часто були однаковими за розміром, близько 5 метрів завширшки та 14 метрів завдовжки", – описує особливості видання.

Археолог Йоганнес Мюллер порівнює архітектуру трипільських поселень із модульною системою і каже, що вона "нагадує Lego".

Мюллер каже: «Коли я почав досліджувати трипільські стоянки у 2012 році, то ніколи не думав, що назву їх «містами». Тепер він це робить. «Для мене про це не може бути й мови. У міста є концепція. І тут планування можна перевірити з самого початку».

Докладно зі статтею можна ознайомитися за посиланням.

урбаністика археологія міста трипільська культура

Знак гривні
Знак гривні