Кияни проти викошування газонів "під нуль": понад 5 тис. людей підписали петицію

Понад 5 тисяч киян підписали наразі петицію №12975 проти суцільного викошування трави на прибудинкових територіях. До кінця збору підписів залишилося 36 днів.

Після викошування "під нуль" газони швидко жовтіють і сохнуть. Фото: cash-flow.com.ua
Після викошування "під нуль" газони швидко жовтіють і сохнуть. Фото: cash-flow.com.ua

«Щороку комунальні служби скошують рослинний покрив майже вщент у спальних районах, Подвір’я багатоповерхівок за короткий термін, за високих температур та активності сонця, перетворюються на сухі, спустошені поля, що породжує пил та бруд, яким змушені дихати громадяни. Також ці дії сприяють збільшенню кліщів, адже знищуються комахи, які регулюють природну популяцію шкідників», — зазначають автори звернення.

У петиції також є вимога переглянути нормативні акти щодо догляду за травою, кущами та деревами у житлових масивах, залучивши екологів та фахівців із містобудування. Наразі вигляд міських газонів регулюється Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, прийнятим у 2006 році.

Як нагадує Хмарочос, щороку в Києві реєструють кілька петицій проти викошування трави.

Торік Кліматичний департамент запустив експеримент із відмовою від скошування трави на низці визначених ділянок. Натомість там висаджують декоративні луки з різнотрав’ям.

Як пояснює екологиня ГО «Плато» Анжеліка Зозуля, газон це частина екосистеми, яка виконує низку важливих функцій, зокрема в контексті адаптації кліматичної зміни.

"Якщо ми не косимо газон, він допомагає утримувати водний баланс. Влітку часто бувають сильні зливи, за день може бути місячна норма опадів. Вся вода потрапляє в каналізаційну систему, в колектори, і ми платимо за це. Здоровий, не викошений трав’яний покрив, у якого якісна коренева система, може затримувати воду, а також очищати повітря.

Якщо говорити про місцеві трав’янисті рослини, зокрема конюшину, з якої «знущаються» косарі, або ж цикорій, то вони мають дрібні ворсинки на листочках, які затримують пил біля проїжджої частини", – пояснює екологиня.

Вона додає, що потрібно враховувати, що газони можуть бути різні. Десь доцільно підтримувати гладко викошений, як-от біля визначних місць у центрі міста. Але є місця, де трав’яний покрив розміщений близько до автодороги  або в промисловій зоні, і там недоцільно викошувати його стільки ж разів, скільки в центральній частині міста. Немає великого руху людей, і газон виконує іншу функцію.

Серед містян необхідно проводити просвітницьку діяльність, щоби вони розуміли, що газон у місті не лише для краси, каже екологиня.

У коментарі для порталу Ліга Зозуля наголошує, що місту потрібне зонування — на рівні громади має відбуватись інвентаризація: де є газони, якого типу чи призначення вони мають бути. І вже тоді слід правильно планувати догляд, щоб ці газони були не тільки красивими, а й корисними для міста.

Експертка зауважує, що насправді скошування — процес необхідний, і періодично він має відбуватись. Але кратність скошування треба суттєво зменшити або ж взагалі виключити на певних ділянках. 

Іншою проблемою є висота скошування трави — згідно з правилами, газонокосарі мають скошувати траву не нижче рівня 3-5 см. Але на практиці скошування часто відбувається "під нуль".

Фактично ми платимо за те, що деградують і рослини, і ґрунти, зазначає фахівчиня.

"Якщо ми говоримо про газони та їх скошування — це саме той випадок, коли бездіяльність може дати більше ефекту, аніж пошук якихось рішень", — підсумовує Анжеліка. 

газон урбаністика київ екологія

Знак гривні
Знак гривні