Що відбувається у Грузії на тлі скандального закону про "іноагентів"
Після ухвалення 14 травня у фінальному третьому читанні закону "Про прозорість зовнішнього впливу" в Тбілісі не вщухають протести й не припиняється потік засуджувальних заяв зі столиць західного світу.
Про це пише Ехо Кавказа.
15 травня міністри закордонних справ чоитрьох європейських країн — Естонії, Латвії, Ісландії та Литви — прибули у Тбілісі, щоб особисто застерегти лідерів правлячої партії від наслідків ухвалення скандального закону.
"Насамперед [ми тут], щоб висловити нашу підтримку і солідарність усім тим, хто бореться за європейське майбутнє Грузії. Грузія належить грузинському народу і не повинна бути ніким захоплена. Наша друга мета — надіслати дуже чіткий сигнал представникам правлячої партії, як у парламенті, так і в уряді: Грузія зіткнеться з ризиками та серйозними наслідками, якщо вони й далі йтимуть цим дуже небезпечним курсом", — сказав міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
Міністри закордонних справ Литви, Естонії та Ісландії також побували на акції протесту проти закону про "іноагентів" й виступили перед активістами. Появу європейських політиків на проспекті Руставелі зустріли оплесками.
Спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі, який представляє керівну партію "Грузинська мрія", обурився через участь міністрів в акції протесту.
"Звернення до групи схвильованої молоді, очолюваної радикальними опозиційними партіями проти уряду, і називання їх "усім народом" — це поведінка, яку ви очікуєте радше від радянських чи російських пропагандистів, ніж від міністра закордонних справ країни-члена ЄС", – сказав Папуашвілі.
Він накинувся зі звинуваченнями на адресу країн Балтії, зазначивши, що "дехто" в урядах цих країн "занадто захопився власною риторикою".
Він також спробував переконати, що ухвалення закону про "іноагентів" було необхідним, оскільки "Грузії доводиться долати драматичні зовнішні виклики здебільшого самотужки".
"Однією з таких проблем є непідзвітні іноземні гроші, які вільно вливаються в політичну систему Грузії, в тому числі в радикальні угруповання. Нове законодавство про прозорість іноземного впливу покликане вирішити цю проблему", – зазначив Папуашвілі.
Водночас Єврокомісія і голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель 15 травня офіційно закликали владу Грузії відмовитися від затвердження закону «Про прозорість зовнішнього впливу».
У заяві керівництва ЄС йдеться про те, що остаточне ухвалення закону негативно вплине на європейські перспективи Грузії. На думку Єврокомісії, законопроєкт підриває громадянське суспільство і загрожує свободі ЗМІ.
«Ухвалення цього закону негативно впливає на прогрес Грузії на шляху до ЄС. Вибір подальшого шляху – в руках Грузії. Ми закликаємо грузинську владу відкликати закон», – йдеться у заяві.
Генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич висловлює занепокоєння з приводу того, що правляча сила Грузії не дочекалася рекомендацій Венеціанської комісії щодо закону.
"На жаль, стурбованість міжнародних партнерів щодо несумісності законопроєкту з європейськими стандартами демократії та прав людини було проігноровано, а відсутність справжніх парламентських обговорень не відповідає інклюзивному демократичному процесу. Венеціанська комісія незабаром винесе свій висновок, а її юридичні рекомендації мають забезпечити підґрунтя для значущого діалогу та дати змогу рухатися вперед відповідно до норм і цінностей Ради Європи", – йдеться в заяві Марії Пейчинович-Бурич.
Крім того, генсек Ради Європи закликає владу вжити негайних заходів для запобігання правопорушенням на адресу активістів, журналістів та опозиціонерів і пропонує свою допомогу: "Рада Європи готова допомогти Грузії повністю відповідати міжнародним стандартам, сприяти зміцненню демократичного розвитку та подальшому просуванню до вступу в Євросоюз".
Як пише Радіо Свобода, Сполучені Штати також висловили стурбованість у зв’язку з ухваленням законопроєкту, закликавши владу Грузії відмовитися від нього. Заступник держсекретаря США Джеймс О’Браєн 14 травня заявив на пресконференції в Тбілісі, що якщо ухвалений законопроєкт залишиться в нинішньому вигляді, який суперечить нормам ЄС і НАТО, то США переглянуть багатомільйонні програми допомоги Грузії і можуть запровадити санкції проти причетних до репресій щодо протестувальників.
Закон ще не набув чинності, президентка Грузії Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти на нього вето. Парламент, однак, може його подолати.
У разі набуття чинності закон вимагатиме від організацій і груп громадян реєструватися іноземними агентами, якщо вони отримують понад 20 відсотків фінансування з-за кордону. За порушення закону загрожуватиме великий штраф. Опозиція стверджує, що документ узаконить репресії проти громадянського суспільства, призведе до розвороту Грузії від Заходу і «поглинання Росією».
