Вижили і одружилися. У Чернігові побралася молода пара, що вціліла у розстріляному росіянами авто
У Чернігові одружилися хлопець і дівчина, які два роки тому врятувалися з розстріляного російською армією автомобіля.
Діана і Сашко вижили, пройшли багато кілометрів, продираючись крізь хащі і болота, щоб дістатися своїх. Росіяни вбили матір Діани та молодшого брата Олександра під час спроби виїхати з обложеного міста.
9 березня 2022 року 20-річна Діана Ємельянова разом з мамою Іриною, своїм хлопцем, 23-річним Олександром Шелупцем та його молодшим братом, 15-річним Максимом, вирішили виїхати з Чернігова. Рушили у бік Києва, через захоплене вже росіянами село Іванівку, що в 14 км від Чернігова. Олександр був за кермом автомобіля «Фольксваген Гольф».
За їхніми словами, біля села Количівка, теж окупованого, назустріч їм виїхали три російських танки. Відкрили вогонь по автівці. Максим помер на місці. Діану поранило в ногу, її маму Ірину – в живіт. Машина заглохла. Живі почали виповзати з «Фольксвагену». За ними вибіг песик Міша, улюбленець Ірини. Де дівся котик Морт, досі невідомо. Знайшли тільки прострелену переноску.
“Олександр розірвав на собі футболку й перев'язав мені ліву ногу, — згадує Діана. — Розкрив куртку на мамі і закричав від жаху. Там вирвало пів живота. Але в неї були ще сили повзти з нами. Росіяни гатили далі, шукали нас. Ми повзли через болота і густі кущі. Мама померла від страшних ран довелося залишити її там. Песик також сидів біля неї, хоч як я його кликала за собою. Разом з Сашею ми здолали дванадцять боліт, я чомусь їх рахувала тоді. Брели десь по коліна у воді, а десь і по горло. Обстріли не припинялися. Якби не Саша, я так би й лишилася там”.
Врешті Діана і Олександр вибралися на поле. Трава горіла. Обоє обпекли ноги, але нічого не відчували. Віддалік побачили чернігівську ТЕЦ і рухалися до неї, а це ще кілометрів 14-15. Коли дівчина вибивалася із сил, Сашко ніс її на руках. Так дісталися до Чернігова. У лікарні Діані ампутували пальці на нозі, залишився один великий.
16 липня відшукали тіло матері, 41-річної Ірини. Поряд лежало маленьке тільце песика, що не покинув хазяйку. Поховали їх теж разом, в одній могилі. Тіло Максима згоріло в автівці. Того дня їхня машина була не єдиною, яку росіяни розстріляли і спалили біля Количівки. Згодом звідти вивезли 13 тіл.
Через два роки після тих страшних подій Діана та Олександр вирішили одружитися. Обрали красиву дату: 24.04.24.
“Вірю, що мамочка була поряд з нами в наш день весілля”, – говорить Діана.
Вони з Олександром разом з 2017 року.
“Діана у 2018 році закінчувала школу, я закінчував навчання в коледжі транспорту та комп'ютерних технологій, – розповідає він. – Тож вирішили разом складати ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) та поїхати вступати в столицю в національний Авіаційний університет. Кохана – на практичного психолога, я на «Психологію бізнесу». В січні цього року закінчили магістратуру”.
Молодята живуть у Києві. Діана працює рієлтором в агентстві нерухомості, Олександр – водій таксі. Весілля відгуляли разом з рідними та друзями.
“Сукню вибирала зі свекрухою у столиці, – ділиться Діана. – Переміряла штук 12 точно, поки підібрала. Після 19 травня плануємо повінчатися. В нашій українській церкві. Ймовірно, в П’ятницькій церкві у Чернігові”.
