Фронт, мобілізація, ОПК. Головне з інтерв'ю головкома ЗСУ Сирського

Про ситуацію на фронті

Ситуація на фронті дійсно складна. Але на фронті вона й не буває іншою. Безумовно, кожний день вимагає від наших солдатів та офіцерів максимального напруження сил. Але ми не тільки стоїмо в обороні, а ще й щодня на різних напрямках самі просуваємось вперед. Останнім часом кількість повернутих нами позицій перевищує кількість втрачених. Ворогу не вдалося суттєво просунутися на стратегічних напрямках, його територіальні здобутки, якщо вони і є, то мають тактичне значення. Цю ситуацію ми контролюємо.

Варто визнати, що поточна обстановка на певних напрямках є напруженою. Російські окупанти далі нарощують зусилля та мають чисельну перевагу в особовому складі. Вони традиційно не зважають на втрати і продовжують застосовувати тактику масованих штурмів. На певних напрямках щодоби підрозділи Сил оборони України відбивають по кілька десятків атак.

Досвід минулих місяців і тижнів свідчить, що ворог значно наростив активність авіації, застосовує КАБи – керовані авіабомби, які руйнують наші позиції. Крім цього, ворог веде щільний артилерійський та мінометний вогні. Ще кілька днів тому перевага ворога щодо випущених боєприпасів становила співвідношення близько 6:1.

Але ми навчились воювати не кількістю боєприпасів, а майстерністю використання тієї зброї, яка є. Крім того, ми максимально використовуємо перевагу в засобах безпілотної авіації. Хоча ворог намагається нас наздогнати у цьому ефективному виді зброї.

Противник продовжує наступальні дії на широкому фронті, намагається будь-якою ціною вийти на кордони Донецької та Луганської областей, потіснити нас на лівому березі Дніпра у Запорізькій області.

На певних ділянках фронту вдалося вирівняти ситуацію щодо артилерії

На певних ділянках фронту нам вдалося вирівняти ситуацію щодо артилерії, і це відразу позначилося на обстановці в цілому. Наші артилеристи використовують високоточні боєприпаси для ураження скупчень противника навіть за десятки кілометрів від лінії фронту. Ворог щодобово не лише має значні втрати у живій силі та техніці, зокрема артилерійські системи, – він ніколи й ніде не може почуватися у безпеці, також на тимчасово окупованих територіях України. Це важливий психологічний фактор. Їм не буде спокою на нашій землі. Ніколи. І кожен окупант повинен це усвідомлювати.

Зрозуміло, що це статистика, але важливо знати: лише за лютий-березень цього року (на 26 березня) ворог втратив понад 570 танків, близько 1430 бойових броньованих машин, майже 1680 артилерійських систем та 64 системи ППО. Водночас Сили оборони України продовжують утримувати під контролем ключові висоти та райони оборони. Наша мета – не допустити втрати своєї території, максимально виснажити противника, завдати йому найбільш можливих втрат, сформувати і підготувати резерви для проведення наступальних дій.

Про мобілізацію

На сьогодні вже запущений процес ротації військових частин на лінії фронту, що дає нам змогу повноцінно відновити боєздатність не лише техніки, а насамперед забезпечити відпочинок та відновлення наших військовослужбовців.

Для забезпечення цього процесу нам потрібні люди. Саме тому хотів би, щоб кожен чоловік призовного віку в Україні усвідомлював: від його волі та дій залежить, щоб Україна вистояла.

Мобілізація не обмежується тільки діяльністю ТЦК. Це цілий комплекс питань

Щоб ви розуміли, – цей процес не обмежується тільки діяльністю ТЦК. Це цілий комплекс питань, який містить навчання людей, їх належне екіпірування та забезпечення. Такі зусилля охоплюють також заходи із соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх родин. Треба потурбуватися про те, як складається життя військовослужбовця після звільнення або демобілізації. Зрозуміло, лише зусиллями Збройних сил виконати всі ці завдання неможливо. Ми бачимо, що держава не стоїть осторонь і вже тепер створює механізми для розв’язання всіх цих питань.

Українці далі йдуть захищати свою країну, зокрема, повертаючись з-за кордону. Ми маємо багато добровольців, і це – не перебільшення. Я не стверджую, що проблем немає, але наголошую, що ми робимо все для того, щоб їх розв’язати.

Цифра у потребі мобілізувати 500 тис. людей була суттєво зменшена

Після перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу Збройних сил цифра у 500 тис. людей була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, але й про добровольців.

Треба зважати на те, що люди – не роботи. Вони виснажуються, фізично й психологічно, особливо в умовах бойових дій. Наприклад, ті люди, які прийшли до ТЦК у лютому 2022 року, потребують відпочинку та лікування. Достатньо згадати, що бойова 110-та бригада була задіяна на Авдіївському напрямку від початку повномасштабного вторгнення. Їм треба відновитися і відпочити, і це – об’єктивна необхідність. І таких частин чимало.

Наразі ми переглядаємо чисельність певних частин, які не беруть участі у бойових діях, на підставі аудиту їхньої діяльності. Це дало нам змогу вивільнити тисячі військовослужбовців і спрямувати їх до бойових частин.

Але й при цьому необхідно утримуватися від крайнощів. У всіх арміях світу є особовий склад, який не бере участі у бойових діях, але забезпечує бойові підрозділи. Це не менш важлива частина роботи. Та війна, яку ми вимушені вести проти російських загарбників, – це війна на виснаження, війна логістики. Тож значення ефективності тилових підрозділів не можна недооцінювати. Йдеться про систему забезпечення військ продовольством і боєприпасами, про ремонтні підрозділи, про медичні заклади та про багато іншого. Ці люди роблять свій внесок у ефективність бойових дій.

Хочу, зокрема, наголосити: ті громадяни, які приходять до війська за мобілізацією, не потрапляють відразу на фронт. За дуже спеціальними винятками, наприклад, коли у людини вже є бойовий досвід, переважна більшість цих осіб прибувають до навчальних військових частин та центрів. Кількість людей, які проходять таке навчання, на лютий поточного року становила 84 відсотки від загальної кількості мобілізованих. Лише після такого навчання їх можуть спрямовувати на доукомплектування військових частин для відновлення їхньої боєздатності.

Про український ОПК

Ми не сидимо склавши руки, а нарощуємо спроможності вітчизняного ОПК. Якщо до його розвитку будуть залучені європейці, в обсягах, які обіцяють, я думаю, ми розв’яжемо з часом проблему «снарядного голоду». Наразі за кількістю новацій та власних розробок зброї, військової техніки і головне – за їхнім практичним використанням на полі бою Україна перебуває в абсолютних лідерах.

Невдовзі в Україні вироблятимуть зразки західних гаубиць та вітчизняні нарізні міномети

У цьому контексті можна згадати про переозброєння артилерійських підрозділів вітчизняною гарматою 155-мм «Богдана» з одночасним доукомплектуванням її автоматичною системою наведення вогню. Невдовзі, можна очікувати, вже в Україні вироблятимуться певні зразки західних гаубиць та вітчизняні нарізні міномети. Це ж стосується розроблень сучасного ракетного озброєння та систем контрбатарейної боротьби. Про виробництво дронів суспільство вже доволі добре знає. Тож всі ці заходи можуть забезпечити оперативну перевагу над ворогом на фронті найближчим часом.

Також добрим прикладом є відновлення та капітальний ремонт гаубиць американського виробництва М777. Ми налагодили виробництво деяких таких деталей у нас в України. Зокрема, під час відновлення кожної одиниці цієї гаубиці застосовують 40 відсотків деталей, запасних частин, виготовлених для потреб Збройних сил України на вітчизняних підприємствах. Плече постачання, обслуговування, ремонту та відновлення скоротилося в багато разів, і фронт відчуває ці якісні зміни.

опк фронт мобілізація зсу сирський