Шукав вакансії понад рік. Досвід комунікаційника, що влаштувався за фахом до бойової бригади за схемою рекрутингу

У Влада в університеті не було військової кафедри, він не проходив військову службу, тому чоловік розумів, що єдине доступне для нього звання в армії ― солдат.

"Цікаво, що повістку я так і не отримав. Я сам з Харкова, і мій військкомат, відповідно, там. У нас з друзями взагалі є підозра, що, можливо, коли Харків був у напівоточенні, наші особисті справи десь там і спалили. Бо, чесно кажучи, жодного разу військкомат мене навіть не набрав, хоча в них є мій номер телефону ще з часів мого навчання у ЗВО", ― розповідає комунікаційник.

Основним джерелом для пошуку вакансій Влад обрав платформу Lobby X. Чоловік почав шукати там вакансії починаючи з 2022 року. Він моніторив посади, пов’язані з медіа, з пресслужбами, бо це максимально перегукувалося з його цивільним фахом, адже все життя Влад працював в рекламних агенціях креативним копірайтером.

"Я шукав посади постійно, безперервно, щоб виловити потрібну, встигнути відгукнутися. Я створив окреме резюме, оформив портфоліо, аби подаватися на потрібні мені медійні вакансії. Зрештою, оскільки цікавих мені посад небагато, відправив я десь близько десятка CV і отримав кілька відгуків.

По одному з відгуків ми вже контактували, спілкувалися, про щось домовлялись із представником військової частини. Це була артилерійська бригада. Але там мені відразу сказали, що посади в пресслужбі не буде. Я міг би бути солдатом-заряджаючим, чи щось в такому дусі. І при цьому виконувати обов’язки солдата пресслужби. Врешті я в ту частину не призвався", ― ділиться досвідом комунікаційник. 

За рік активних пошуків Влад таки знайшов своє місце в армії. Він звернувся до свого знайомого, колишнього викладача, який служить у пресслужбі однієї з бригад, і той йому повідомив, що у підрозділі є вакантне місце, на яке можна податися. 

Кілька місяців вони вели переговори, до кінця літа обговорили та погодили всі деталі, Влад закінчив свої справи, отримав відношення на конкретну посаду і поїхав в ТЦК.

"Тут важлива ремарка: я останні шість років проживаю у Києві, стояв на обліку у Харкові, як вже казав. Проте, аби верифікуватися у ТЦК і потрапити в потрібну бригаду, мені довелося їхати в інший регіон, тому що потрібний мені підрозділ комплектував саме ТЦК у Кропивницькому. З Києва до Кропивницького я їздив разів 5 туди-сюди. То треба завезти одні документи, то інші, то пройти ВЛК, але флюорографія працює тільки у певні дні. Так десь тиждень-два я витратив на формальності.

Під час мого першого контакту в ТЦК, здається, пан сержант, подивився у це відношення, подивився на мене, і сказав, що, здається, такої посади… не існує. І, взагалі, запитав, що це я видумую, треба по-людськи мобілізуватись ― наприклад, солдатом-гронатометником. Це не дослівна цитата, але суть я передав. Ще він радив підписувати контракт, тому що це дозволяє ще і в чергу на квартиру стати. Такі були в нього аргументи", ― розповідає військовий. 

Але Влад не погодився на умову сержанта і вирішив, або все буде, як написано у відношенні, або він їде додому в Київ. Потім, у наступний його прихід до ТЦК, військкоми вже знали, хто він і з чим прийшов, тому що керівництво бригади повідомило, що їм потрібен комунікаційник, і його кандидатуру погодили. Пройшовши ВЛК, чоловік почав нести службу.

Влад розповідає, що комунікації на фронті та в тилу ― різні речі. Його робота як креативного копірайтера в рекламній агенції полягала в тому, щоб писати скрипти для роликів, придумувати слогани, неймінг, назви для нових продуктів.

"Тут специфіка роботи інша. Вона потребує більше роботи руками, більше роботи поза межами гуглдока, в полях. Серед моїх задач ― прес супровід, створення можливостей для роботи журналістів, зокрема, закордонних, у зоні бойових дій. У нас бойова бригада. Ми в зоні ведення активних бойових дій на одному з дуже непростих напрямків.

Друга частина моєї роботи ― створення відео. Якщо в цивільному житті я просто писав сценарій, робив прикольну презентацію з гіфками, продавав це все клієнту, всі сміялись, казали який я класний, то тут все треба зробити все самому. Від продумати план інтерв’ю, зрозуміти, до кого ти їдеш, що там за підрозділ, що там за люди, про що можна говорити, до усе це зняти, озвучити, змонтувати самотужки. Це теж щось таке нове, з чим я не стикався в цивільному своєму. Ну принаймні в таких об'ємах. Проте я мав таку навичку, я міг це зробити, інакше б мене сюди не взяли. Але в тих об'ємах і з тією якістю, з якою я зараз повинен це робити — це зовсім інший рівень.

Тому тут  ні про яку рутину тут точно не йдеться. Я маю постійно розвиватися, постійно гуглити, дивитись відеоуроки на Youtube, експериментувати, розбиратися з технікою. Це як зовсім інша професія", ― пояснює Влад.

Наостанок військовий радить самому обирати собі фах як в житті, так і на війні.

"Треба мобілізуватися самому, а не чекати, коли тебе розподілять в окоп. Обрати собі підрозділ та спеціальність можна і серед бойових посад. Наскільки я знаю, ті, хто хочуть воювати війну автоматом, теж дізнаються підрозділи, які виконують певні цікаві для них задачі. 

Мій головний меседж: треба просто брати все у свої руки. Бо ніхто краще за вас за ваше місце служби не домовиться. І от з цим розумінням підходити до процесу", ― підсумовує Влад.

комунікації мобілізація рекрутинг зсу військо