Яких навичок бракує українським учням у Німеччині та чим вони дивують тамтешніх вчителів

Педагогиня нагадує, що німецька система освіти отримала величезну кількість дітей з України. Тому в деяких регіонах, принаймні в Баварії, в середніх школах були створені "брюкенкласи" – класи-місточки.

"Я працюю саме в такому класі. В них навчаються лише 100% українці.
В них учні опановували лише німецьку, математику та англійську, а також спорт, кулінарію, мистецтво та працю.

Наразі такі класи завершують роботу, і у вересні цього навчального року їх більше не буде", – пише вона.

Тетяна Спіріна-Сметана пояснює, що діти з цих класів, поступово, залежно від швидкості опанування німецької, переводилися до регулярних німецьких класів.

Відповідно, діти, які не "потягнули" в гімназіях німецькі чи інтеграційні класи, також перенаправлялися до класів-місточків.

Але зараз ці класи знову наповнюються дітьми, зазначає вчителька. Дітей, які вже провчилися пів року чи рік в регулярних класах, знову повертають до "брюкенкласу". Пояснення німецьких вчителів здебільшого зводиться до того, що ці діти не володіють німецькою на достатньому рівні.

У середній школі в німецьких класах діти опановують такі предмети:

• математика
• англійська
• німецька
• праця
• кулінарія
• мистецтво
• спорт
• географія- політика-історія – це один предмет
• наука та природничі науки – це також один предмет
• етика або релігія

Педагогиня описує, які найважливіші навчальні навички мають бути у школяра, щоб опанувати навчання в німецькому класі середньої школи.

"Якщо ці навички сформовані в українській школі, відповідно, діти залишаються та успішно навчаються в регулярних класах", – наголошує вона.

Навичка роботи з інформацією, з текстом.

Прочитати, виписати незнайомі слова, перекласти текст, навіть повністю використавши перекладач.

"Ця річ, на жаль, для багатьох учнів незрозуміла. Першим чином, якщо ми хочемо підтримати дитину у навчанні, дивимося, як вона працює з текстом.
Не може прочитати, перекласти й зрозуміти текст з будь-якого предмета – діла не буде. Що вже казати далі про роботу із запитаннями та завданнями після тексту", – зазначає вчителька.

Навичка тримати увагу та концентруватися.

"Як вчитель-практик додам, що концентрація уваги, особливо на 1 та 2 уроках (а це найчастіше якраз німецька мова) нульова. Учні, які ввечері погралися в гаджети до 10 години вечора, потім поспали, а о 4-й ранку знову прокинулися, щоб пограти "втихую", сидять після цього на уроках в стилі "живі зомбі". Це мій великий біль, постійні прохання та пояснення батькам, але маємо те, що маємо.

Не у всіх, але 80-90%. Результат – матеріал уроку, якщо його не повторити 25 разів, просто "не почують" чи "забудуть" – вказує Тетяна Спіріна-Сметана.

Вона каже, що у німецьких педагогів є правило: "Кожен має власний темп засвоєння, хай приходить ще на рік повторювати матеріал".

"Німецькі вчителі вважають, що раз така мотивація, то це ок. "Власний темп", власна відповідальність, власний вибір. На відміну від ситуації в українській школі, де всі навколо танцюють з бубнами, і тягнуть за вуха в наступний клас", – пояснює педагогиня.

Навичка відтворювати побачену письмову інформацію письмово, простіше кажучи, переписувати. І надалі структурувати інформацію.

"70% учнів, з моєї практики, не можуть ідентично на 100% переписати інформацію з дошки або з підручника в зошит. Просту табличку. Для німців це базова навичка № 1 – відтворити все ідентично, підкреслити, зробити рамочку. Ментальні карти – це також те, з чим діти майже ніколи не знайомі, але вони їх, на щастя, швидко опановують", – розповідає вчителька.

Навичка ставити запитання вчителеві, коли щось не зрозуміло.

"Це велика проблема! Величезна! Українські учні вважають, що перепитати щось у вчителя – показати, що ти тупий!

Німецькі вчителі вважають, якщо учень не ставить запитань, то він не замотивований на навчання і ігнорує навчальний процес. Для них це абсолютно незрозуміло, чому діти нічого не запитують, а потім нічого не роблять, бо не розуміють", – розповідає Тетяна Спіріна-Сметана.

Навичка поважати вчителя та реагувати на його зауваження.

Відсутність цієї навички також причина того, що учнів "повертають".

"Про "вихованість", регулярні мати й ігнор зі сторони учнів я писати не буду. Вони думають, що німці їх не розуміють. А потім вся школа на перервах гуде: "цукор, блат". Передоз "цукор-блат" – ауф відерзейн назад, вчися мати ріспект", – іронізує вчителька.

Навичка регулярно вчити нові слова та працювати над своїм лексичним запасом.

Класика вивчення слів: виписати в словник, перекласти слова та вирази, зробити лексичні картки, писати словникові диктанти,
грати в Kahoot.

"До цієї навички додам: створювати лексичний словник до певної теми, наприклад, з математики. В німецьких класах ніхто не буде багато часу приділяти вивченню термінів німецькою, а українським учням, які ці терміни можуть ще не знати українською (наприклад, дріб, кут, скорочення і т.п.)
весь предмет буде білим шумом. Звичайно, є тематичні словники! Але ці слова треба знайти і вивчити самостійно", – зазначає педагогиня.

Навичка самостійно працювати й опановувати нове.

"Поясню просто. Є учні, які, поки сиділи у розподільчому таборі, закачували дуо лінгво і приходили до школи через 3 тижні вже як мінімум з початковим рівнем німецької. Знаходили купу матеріалів на Ютюбі і опановували німецьку так, що через пів року йшли до гімназії.

А є учні, які "сидять на попі рівно" півтора року, нічого не вчать і не збираються, і навіть домашнє завдання не можуть доробити до кінця.
Результат зрозумілий.

От тільки не знаю, куди вже їх будуть відправляти німецькі вчителі, коли закриються класи-місточки. Це відбудеться вже у серпні 2024 року", – підсумовує Тетяна Спіріна-Сметана.

біженці німеччина освіта