Кліматичні біженці з Азії та Африки прагнутимуть переселитися в Україну, — науковиця

Про глобальне потепління

Температура повітря є важливим індикатором зміни стану усієї кліматичної системи. Як і зміна температури тіла людини, вона сигналізує про те, що з планетою щось не гаразд. Востаннє глобальна температура повітря перевищувала середню температуру доіндустріального періоду на 0,5-1,5 градуса на планеті 125 тисяч років тому.

Протягом останніх пів століття ріст температури повітря був найінтенсивнішим за 2000 років. Така температура, яка спостерігалась на планеті у 2023 році була майже 100 тисяч років тому.

Саме діяльність людини є причиною цих змін. Такого висновку дійшли вчені у шостому звіті Міжурядових експертів з питань зміни клімату. Слід зазначити, що суттєво підвищується не лише температура атмосфери, а й океану та земної поверхні. І це приводить до стрімкої зміни усіх складових кліматичної системи.

Про зміну тривалості сезонів

Підвищення температури в атмосфері зумовило зміну тривалості сезонів. Зокрема, збільшилась тривалість теплого і літнього періодів, і зменшилась тривалість холодного і зимового періодів. Також збільшилась тривалість вегетаційного періоду, який у північній півкулі зростав з 1950 року кожні десять років на два дні.

В Україні за останні 60 років підвищення середньої температури відбувалось майже у 2,5 раза швидше, ніж глобальної. Як наслідок, з 1981 року відмічається збільшення тривалості теплого періоду і періоду активної вегетації на 7-8 днів кожні 10 років.

Збільшується кількість літніх днів з середньою за добу температурою повітря вище 15 градусів у середньому на 8 днів кожні 10 років. Такі зміни зумовили суттєве зростання літнього періоду в Україні. Торік ми спостерігали у вересні температуру повітря, яка характерна для червня-липня.

Крім того, літній період стає більш спекотним. Зростає кількість спекотних днів, збільшується кількість тропічних ночей. А це збільшує теплове навантаження на людей. А тривалість холодного періоду зменшується, зима стає не лише коротшою, а й менш суворою.

Підвищення температури повітря суттєво впливає на сніговий і льодовий покрив нашої планети. Танення льодовиків і безпрецедентний ріст температури океану, який є найвищим після закінчення останнього льодовикового періоду, зумовили підвищення рівня Світового океану майже на 20 см з 1901 року по 2018-й. Цей ріст був найвищим за останні 3000 років.

Про вплив зміни клімату на Україну

В Україні підвищення температури в холодний період зумовило зміну структури опадів. На значній території країни взимку випадає дощ, а не сніг. Все частіше в взимку не утворюється сніговий покрив, і лижі та санки стають для наших дітей екзотикою. Зростає кількість днів з ожеледицею, що стало особливо помітно цієї зими.

Ще одним проявом зміни клімату є збільшення повторюваності та інтенсивності небезпечних і стихійних явищ погоди. В Україні – це збільшення інтенсивності дощів, злив і снігопадів. Це зумовлює збільшення паводків. Все частішими та інтенсивнішими стають грози, шквали, град, посухи, хвилі тепла.

Темпи зміни клімату у нас не нижчі, а вищі, ніж в Європі. Так, швидкість зростання середньої за рік температури в Україні у 1961-2023 рр. становила 0,41 градуса за десять років, а в Європі – 0,34 градуса.

За даними NOAA, Україна потрапила до регіонів планети, за винятком полярних широт, де протягом останнього десятиріччя зростання температури відбувалось найвищими темпами.

Про вплив війни на клімат

На жаль, наслідки військових дій також вплинуть на клімат в Україні, насамперед у південних та східних регіонах та на їхню здатність до адаптації. Так, руйнування Каховської ГЕС та втрата Каховського водосховища зумовить зростання континентальності клімату, підвищення температури повітря весною та в першу половину літа, і як наслідок, до зміщення початку теплого періоду, літа, періодів вегетації та активної вегетації, їхнього теплозабезпечення, зміниться і тривалість цих періодів.

Суттєво може змінитись і режим зволоження прилеглих територій. Найбільші зміни ймовірні у весняно-літній сезон і проявлятимуться у зменшенні вологовмісту атмосфери і, відповідно, хмарності, кількості опадів. Цей регіон належить до зони ризикованого землеробства в Україні. Підвищення температури повітря та збільшення дефіциту вологи, на які накладаються й глобальні зміни клімату, можуть привести до зростання посушливості та опустелювання значних територій регіону.

На клімат суттєво впливають і зелені насадження. Вони змінюють температурний режим, режим зволоження, зменшують концентрацію СО2 в атмосфері. В степовій частині України вони мають ще й захисну функцію – захищають поля та населені пункти від пилових бур. Зараз бойові дії ведуться в лісосмугах і лісах, які були посаджені в цих регіонах. Значна частина їх уже знищена і знищуватиметься далі. То ж можна спрогнозувати, що ще одним із наслідків війни в Україні буде збільшення повторюваності та інтенсивності пилових бур, які відчує і Європа.

Про кліматичних переселенців

Близько 3,5 мільярдів людей, тобто майже половина населення Землі, живуть у регіонах, де наслідки зміни клімату відчуваються дуже гостро. Такі дані подає Міжурядова група експертів ООН зі зміни клімату. Протягом 1970-2021 років у світі було зареєстровано майже 12 тисяч катастроф, зумовлених екстремальними явищами погоди. Вони призвели до економічних втрат у розмірі 4,3 трлн доларів.

Близько 32,6 мільйона людей було змушене покинути регіони їхнього проживання, які були вражені стихійними лихами – повенями, посухами, тобто стали кліматичними біженцями. Дуже сподіваюсь, що це явище не стане масовим, тому що, зрештою, на нашій планеті не так багато є місць, куди можна втекти від таких небезпек.

Найсприятливішими для життя зараз і в найближчому майбутньому є регіони, розташовані в помірних широтах, на рівнинних територіях, подалі від узбереж океанів і морів та гірських масивів. До таких регіонів належить і Україна.

Попри значні зміни клімату, які спостерігаються на території нашої країни, вони не такі катастрофічні, як в полярних і тропічних широтах. Тому значна кількість кліматичних біженців, особливо з Азії та Африки, буде намагатись переселитись до нас, що може підвищити соціальну та економічну напругу в суспільстві.

В Україні найкомфортніше через 50-100 років буде жити, ймовірно, на Прикарпатті та Поліссі, особливо правобережному.

Про наслідки танення льодовиків для України

Україна також може потерпати від підвищення рівня Світового океану. За даними досліджень Центру екологічних ініціатив "Екодія", від підтоплення можуть постраждати південні регіони України, зокрема, 34 міст, серед яких Одеса, Херсон, Миколаїв, Феодосія, Керч, 48 селищ та понад 500 сіл. Підтоплення можуть суттєво зруйнувати інфраструктуру цих регіонів.

Про найбільші кліматичні небезпеки

На глобальному рівні це, ймовірно, безпрецедентне підвищення температури повітря в полярних широтах, яке зумовить танення льодовиків в Арктиці і вічної мерзлоти, наслідком яких може бути значний ріст рівня Світового океану, зміна циркуляції атмосфери, зростання викидів метану в районах з вічною мерзлотою.

Збільшення повторюваності та інтенсивності небезпечних явищ погоди, зокрема, дощів, снігопадів, посух, хвиль тепла та інших. Такі ризики характерні як для планети загалом, так і для України.

зміна клімату біженці глобальне потепління екологія