Чому в Європі почали говорити про загрозу нападу Росії: пояснює голова МЗС Литви

У країнах, які мають кордон та історичні зв'язки із Росією, починають дивитися на нові можливі загрози війни. Ця ситуація склалась на тлі дебатів щодо можливості стримання країни-агресора та ймовірності переходу бойових дій на західні території.

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс

Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

"Це нове пробудження. Я маю на увазі, що у 2022 році ми були вражені війною. Але ідея полягала у тому, що її може стримати Україна", – зазначив він.

Ландсбергіс зауважив, що оптимізму в поразці РФ додавало забезпечення України відповідною для відбиття агресії технікою. Втім, наразі "усі знову прокидаються до справжньої реальності", ставлячи питання про можливість стримання російських окупантів.

За словами міністра закордонних справ Литви, таке питання постало на тлі "путінського інтересу".

"Справді, коли бачиш таку людину, як він, він впевнений, що в нього є час. Йому начхати на людей. І розуміння того, що війна не десь далеко. Для країн Скандинавії, Балтії, Польщі, Румунії. Це країни, де війна якраз іде поряд", – зауважив він.

Що стосується країн, які знаходяться на дальшій відстані від Росії, то за думкою Ландсбергіса, говорити про це (агресію РФ – ред.) ще зарано.

Водночас він наголосив, що, два місяці тому майже ніхто не говорив, що справжня війна може прийти до НАТО, і це питання викликало мало дебатів. Втім, зараз такий сценарій розглядається на порядок активніше, зокрема у Швеції, Польщі, Естонії.

"Міністр оборони Німеччини заявив: 5-7 років, потрібно підготуватися до війни. Це від Німеччини. І це від лівоцентристської партії. Якщо подумати, це досить сильна заява. Я маю на увазі, що ми бачимо зрушення", – сказав Ландсбергіс, додавши, що про потребу готовності до війни говорив й норвезький глава генштабу.

Міністр закордонних справ Литви також заявив, що виступає проти формулювання, яке на Заході зазвичай використовують щодо України – він закликає допомагати не "стільки, скільки потрібно", а "до перемоги, хоч би чого це коштувало".

"Я вважаю дуже цинічним, що деякі західні експерти міркують про те, чи досягли українці успіху, чи ні. Я щоразу кажу: дивіться, не треба зараз обговорювати Україну. Ви зробили все, що могли, з тим, що ми вам дали. Питання тільки в тому, чи могли ми дати більше?" – каже голова литовського МЗС. І сам дає відповідь: звичайно, Захід міг би давати Україні більше.

Крім того, Ландсбергіс припускає, що частиною західних політиків керує можливий страх перед поразкою Росії і того, що може статися згодом. Але литовський дипломат закликає не спекулювати на тому, чи може статися розпад РФ, а натомість закликає Захід негайно зайнятися стратегією стримування та захисту від Росії – тоді мир у Європі буде можливим.

безпека європи НАТО агресія рф литва

Знак гривні
Знак гривні