Які уроки з війни в Україні винесла армія Франції: розповідає її головний генерал – The Economist

Французька Armée вчиться, аналізуючи війну в Україні, та на великих польових навчаннях у себе вдома, пише The Economist. Далі переклад тексту.

У 2021-му, за рік до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, генерал Тьєррі Буркхард заявив в інтерв'ю The Economist, що французька армія має "загартуватися" і підготуватися до "війни високої інтенсивності", можливо, на європейському континенті.

Одним з гіпотетичних супротивників була Росія. Сьогодні колишній начальник штабу французької армії є головним військовим Франції, відповідальним за всі її збройні сили. Його аналіз виявився пророчим. Він також ліг в основу навчань для французьких і союзних солдатів, які минулого місяця завершилися в масштабах, небачених за останні десятиліття.

Протягом 17 днів у квітні й травні генерал Буркхард керував повномасштабними навчаннями на рівні дивізії на сході Франції – на землі, за яку великі держави воювали понад століття тому. Фінальна фаза навчань "Оріон-23" включала вигадане вторгнення сусідньої держави в "Арнланд", яке розігрувалось на 400-кілометровій ділянці полів і лісів. Близько 12 000 солдатів, 400 бойових машин і 50 винищувачів взяли участь у навчаннях з бойовою стрільбою, гібридною війною, імітаційними навчаннями, атаками дронів і міжсоюзницькою координацією, щоб відтіснити сили вторгнення.

У своєму кабінеті в Парижі, де навпроти портрета президента Франції Еммануеля Макрона висить фотографія Валерія Залужного, головнокомандувача Збройних сил України, генерал Буркхард розмірковує про уроки, які можна винести з навчань і з війни в Україні.

2023_EM1DIV_016_F_018_005.jpg

Військові навчання "Оріон-23". Фото defense.gouv.fr

"Війна високої інтенсивності ведеться в зовсім іншому масштабі, – каже він. – Я, мабуть, недооцінив це". За два десятиліття боротьби з повстанцями в Афганістані і Сахелі загибель десятків солдатів була "національною трагедією, і це справедливо", каже генерал. "Це те, що відбувається в Україні щопівгодини – тижнями поспіль", – додає він.

В іракському місті Мосул, згадує генерал Буркхард, джихадисти, за якими стежили французькі війська, вдавалися до хитрощів, щоб уникнути повітряного спостереження. Тепер же французьким військам доводиться боротися з дешевим безпілотником, здатним виявити танк, каже він, і зброєю "надзвичайної точності", здатною його знищити.

"Ми бачимо певну форму прозорості на полі бою, – каже він, – здатність бачити майже скрізь". Армії мають навчитись зменшувати електронне випромінювання і залишатись мобільними. Командні пункти мають бути не лише замасковані, а й маскувати рух транспорту, який туди в'їжджає і виїжджає. Все це вимагає зміни звичок і поведінки, каже генерал.

Якщо летальність дедалі більше залежить від технологій, а сучасна війна також ведеться у великих масштабах, з масовим споживанням боєприпасів і високим рівнем виснаження, то як армії середнього розміру балансують між якістю і кількістю?

Пріоритетом, на думку генерала Буркхарда, є інтеграція платформ: "Ми повинні мати можливість мати п'ять дронів у повітрі, пов'язаних з артилерійською батареєю, трьома ракетними установками, танком і мати достатню маневровість, щоб вирішувати, що ми хочемо зробити з тим, що бачимо". Наявність великої кількості засобів марна, якщо вони не можуть взаємодіяти між собою.

"Узгодженість... має передувати масі", – каже французький генерал.

Це вимагає повсюдного зв'язку. Генерал Буркхард наводить сузір'я супутників Starlink, яке використовує Україна, як приклад високостійких мереж, на які покладатимуться армії. Кораблі, літаки і наземні транспортні засоби повинні будуть створити "бульбашку" зв'язку на певній території – щось на кшталт військового Wi-Fi. І вони також повинні будуть вміти справлятися без нього, попереджає він.

"Ми більше не можемо сподіватися на постійну перевагу у всіх сферах", – стверджує він, вказуючи на те, що ні Росії, ні Україні не вдалося здобути перевагу в повітрі. "Перевага з точки зору постійного зв'язку... також є ілюзією".

Якою мірою Франція має засоби для досягнення цих цілей? Парламент зараз розглядає військовий бюджет на 2024-2030 роки у розмірі 413 мільярдів євро, що на 40% більше в номінальному вираженні, ніж бюджет на 2019-2025 роки. За словами президента Макрона, це має дозволити Франції виконати зобов'язання перед НАТО витрачати 2% ВВП на оборону.

Новий бюджет чітко сформований під впливом війни в Україні, яка згадується у відповідному законопроєкті 14 разів. Франція модернізує свої сили ядерного стримування, побудує атомний авіаносець нового покоління, додасть 109 гаубиць "Цезар", 3 000 безпілотників тощо.

Парадоксально, але Франція скоротила закупівлю деякого додаткового обладнання. Військово-повітряні сили отримають на 48 нових винищувачів Rafale менше, ніж планувалося раніше, і на 15 транспортних літаків A400m менше; армія отримає на 497 бронемашин Griffon і Jaguar менше. "Оскільки ми намагаємося зробити все одночасно, ми розпорошуємося, а не визначаємо пріоритети", – сказала членкиня комітету з питань збройних сил Елен Конвей-Муре.

Новий бюджет, за словами генерала, "веде нас у правильному напрямку", навіть якщо його повний ефект не буде відчутний до 2030 року. Він стверджує, що критики плану не зрозуміли важливості боєздатних збройних сил, а не чисельності. Кількість танків, кораблів і літаків не зростає так швидко, як могла б, наполягає він, саме через те, що пріоритет надається "узгодженості".

"Важливо, щоб, якщо ви купуєте танк, у вас були люди, навчені на ньому, які мають боєприпаси і запасні частини, щоб виїхати з ним на поле бою", – пояснює він. За словами генерала Буркхарда, немає сенсу мати "армію, яка готова до параду в День взяття Бастилії, але не готова до війни".

військові навчання франція російсько-українська війна глобальна безпека

Знак гривні
Знак гривні