Не ZARA: дев’ять українських брендів одягу на заміну західному масмаркету
Кілька днів тому в Україну після довгої перерви повернулися магазини іспанської компанії Inditex, якій належать бренди Zara, Oysho, Massimo Dutti, Bershka, Pull and Bear, Zara Home та Stradivarius. Багато киян рушило на шопінг до цих магазинів, і вже до відкриття біля входів до них вишикувалися черги.
Хоча я ідентифікую себе як “шмоточниця”, до відкриття цих магазинів мені було байдуже. До повномасштабного вторгнення я час від часу навідувалася в магазини Inditex і купувала там собі щось двічі-тричі на рік.
Але після початку вторгнення, коли ці бренди вийшли з українського ринку, я стала шукати альтернативи й досліджувати українські бренди. До якогось моменту в мене був стереотип, що українські бренди — це щось або надзвичайно дороге, або дуже неякісне і не стильне. Коли я глибше занурилася в цей ринок, зрозуміла, що помилялася. Зараз мій гардероб здебільшого складається з речей українських брендів і вживаних речей, які я придбала в секонд-хенді чи які мені подарували родичі.
Розповідаю, чому я більше не планую купувати речі брендів компанії Inditex, а також пропоную вам добірку з дев’яти українських брендів, на які раджу звернути увагу та підтримати їх замість західного масмаркету.
Дорого
У перші вихідні після відкриття магазинів Inditex у торговельних центрах ажіотаж. На північно-західних околицях Києва, на під’їзді до ТРЦ Lavina Mall затор, навколо нього забитий паркінг, а всередині так багато людей, що в деяких коридорах ніде пройти.
Біля магазину Zara, ніби біля елітного ресторану в Нью-Йорку, стоїть стрічкова огорожа, за якою чемно вишикувалася черга. Охоронець час від часу запускає за прозорі двері кількох людей. Така сама черга і всередині магазину біля кас, а ще більша біля примірочних: вона тягнеться через увесь зал аж до виходу.
Черга до магазину Zara в торговельному центрі
Деякі відвідувачі зайшли сюди випадково, адже саме були в торговельному центрі, щоб оновити гардероб, а хтось приїхав на відкриття магазину, бо довго чекав, коли ці бренди повернуться в Україну.
“Ми чекали відкриття, адже гардероб нашої родини, мабуть, на 90% складається з речей Zara, а чоловік скуповується в Massimo Dutti, — розповідає клієнтка мережі Ірина. — Коли магазини були закриті, ми купували речі через баєрів (людина, яка пропонує придбати для вас бажані речі в магазині за кордоном і доставити їх в Україну. — Ред.) або в магазинах у Європі, коли бували там. Це звичайний масмаркет: нормальні речі за адекватні ціни. Якість середня, але більш-менш нормальна”.
Ірина та кілька інших клієнтів розповіли, що також купували одяг українських брендів, поки магазини були закриті, але їхні речі коштують дорожче.
“Я не можу сказати, що українські бренди чимось гірші за Inditex, але вони набивають собі високу ціну”, — розповідає інша клієнтка Сніжана.
Черга до примірочних всередині магазину
Чому я не хочу купувати речі в Inditex?
На початку великої війни мені довелося за пів години спакувати свої речі в одну маленьку валізу й рушити до Львова. Я думала про те, що, можливо, востаннє бачу свій будинок цілим. І востаннє бачу свій гардероб.
Цієї маленької валізи з речами мені цілком вистачило на місяць, доки моя мама не відправила мені інші речі. Тоді я зрозуміла, який одяг я ціную найбільше, — якісний, комфортний, такий, що легко між собою поєднується й зручно нашаровується, щоб я не змерзла, сидячи в холодному укритті.
Через два роки повномасштабного вторгнення я зрозуміла ще одну річ: мені як українці важливо покладатися на себе та свій народ. Коли багато брендів західного масмаркету вийшли з українського ринку, їхню нішу успішно зайняли українські магазини. І це стосується не тільки одягу. Припинення поставок американської зброї, наприклад, засвідчило, наскільки важливо Україні розвивати власний оборонно-промисловий комплекс.
У часи війни я також хочу підтримувати свій народ. Я знаю, що, підтримуючи українські бренди, мої гроші залишаться всередині країни. Ці магазини платитимуть податки в Україні, а також розвиватимуться й створюватимуть нові робочі місця для моїх співвітчизників.
І водночас моя підтримка українських брендів виконує утилітарну функцію: ці речі банально якісніші. За два роки повномасштабного вторгнення з мого гардероба майже повністю зникли речі брендів Inditex. Не тому що я свідомо їх позбулась, а тому, що вони просто “не дожили”: розлізлися, закошлатилися й протерлися. А от, наприклад, чорну спідницю українського бренда, яку я купила влітку минулого року, ношу майже щодня, і вона досі на вигляд як нова.
Я розумію, що речі українських брендів іноді коштують дорожче за західний масмаркет. Але я готова заплатити цю ціну, бо знаю, що підтримаю локальне виробництво, а якщо річ якісна, вона ще й прослужить мені довше.
Швидка мода
У мене є кілька серйозних етичних аргументів, щоб не підтримувати бренди західного масмаркету. Zara, як і решта магазинів Inditex, — це бренди швидкої моди. Бізнес-модель таких брендів полягає в тому, що вони копіюють дизайни популярних речей із подіума, виробляють ці речі масово за низькою ціною й швидко доставляють їх у магазини, коли попит на них найбільший.
Такі бренди використовують дешеву робочу силу. Працівники заводів, де виробляють тканини чи шиють речі для Inditex, працюють у жахливих умовах за мізерну заробітну плату, якої недостатньо навіть для того, щоб розрахуватися за оренду оселі чи купити продукти. Також на цих заводах використовують дитячу та примусову працю.
Ці бренди віддають перевагу дешевим і неякісним синтетичним матеріалам, що служать недовго, використовують велику кількість шкідливих для довкілля і людей хімікатів, а також через швидкі виробничі процеси та великі обсяги виробництва створюють дуже багато текстильних відходів.
Бренди Inditex не намагаються створити якісні речі, які прослужать їхньому власникові довгі роки. Натомість вони шиють дешеві, неякісні, але трендові речі, які покупець зможе поносити лише один сезон, а потім викинути й повернутися по нову “шмотку”.
Тут варто сказати, що деякі українські бренди, навіть не усвідомлюючи цього, також можуть використовувати неетичні стратегії ведення бізнесу. Наприклад, якщо вони не перевіряють походження тканин для своїх речей, то ризикують придбати їх із таких самих заводів, які виробляють тканини для масмаркету. Тут я можу лише сподіватися на порядність та обізнаність цих брендів.
Також треба віддати належне магазинам Inditex, адже вони вийшли з російського ринку після початку повномасштабного вторгнення. Цього не можна сказати про інші бренди швидкої моди. Наприклад, про магазини Reserved, Cropp, House та Sinsay, які належать польській компанії LPP. За даними звіту інвестиційної дослідницької компанії Hindenburg Research, LPP підробила вихід із російського ринку й далі працює у ворожій країні.
Українські бренди
Ось добірка з дев’яти українських брендів, на які я раджу звернути увагу (всі вони приблизно в одній ціновій категорії з брендом Zara або трохи дорожчі).
Solmar — український бренд базового одягу, тобто такого, який можна носити щодня і все легко поєднувати між собою. У каталозі бренда є гольфи, светри, кофти, футболки, брюки, джинси, спідниці, сукні, шорти та багато іншого одягу на щодень, а також ремені й парфумерія.
Попри те що Solmar позиціонує себе як бренд базового одягу, його колекції не здаються нудними. Більшість речей представлені в багатьох кольорах: стриманих бежевих, чорних і білих, а також у соковитих відтінках усіх кольорів райдуги. Деякі моделі мають більш ніж 30 варіацій кольорів і відтінків. Якщо ви шукаєте якусь повсякденну футболку чи гольф в улюбленому кольорі, рекомендую звернути увагу на Solmar.
У цього бренда є жіноча, чоловіча та дитяча колекції.
2. Gepur
Цей бренд довгий час асоціювався в мене з випускними сукнями, щедро прикрашеними паєтками й гіпюром. Саме такі сукні я бачила на вітрині магазину цього бренда в “далекому” 2018-му. Але зараз Gepur — це крутий український бренд, який створює і святковий, і повсякденний одяг, що не поступається колекціям Zara.
Якщо ви живете в Києві, я впевнена, що ви хоча б раз бачили речі з їхньої колекції “Незалежна” — білі топи, сукні чи хустинки із синьо-жовтими написами та малюнками.
Доступна лише жіноча колекція. У Gepur є п’ять офлайн-магазинів у торговельних центрах по всьому Києву й один магазин в Одесі.
3. byMe
Справді український бренд до нутра кісток. byMe позиціонує себе як бренд, що закохує в усе українське: історію, культуру і силу боротися за свободу.
Бренд випускає тематичні колекції, які відтворюють цю ідею. Зокрема, вже випустив колекції, присвячені косівській кераміці, фільму “Довбуш”, а остання колекція — це шана українському театру “Березіль” і його творцям — режисерам Лесю Курбасу й Зінаїді Пігулович, сценаристові Миколі Кулішу та художникові Вадиму Меллеру.
З цієї колекції можна придбати піджаки, футболки, топи, сорочки, спідниці, на створення яких надихнула творчість театру “Березіль”. Також бренд пропонує ознайомитися з музейними матеріалами проєкту “Open Kurbas: цифрова колекція”.
У цього бренда є жіноча й чоловіча колекції одягу та аксесуарів, а також товари для дому. byMe має шоурум у центрі Києва, на Хрещатику. Також речі byMe можна придбати в магазині українських брендів “Всі. Свої”.
DiaDia — український бренд із Закарпаття. На сайті бренда написано, що KPI (ключовий показник ефективності) для DiaDia — це не збільшити маржинальність, а позитивні відгуки клієнтів та їхнє бажання повертатися за покупками знову й знову.
На початку 2023 року бренд відкрив офлайн-магазин у Києві, заявивши, що новий простір вони намагалися зробити максимально доступним: із входом без порогів, широкими проїздами та інклюзивними примірочними. Такий свідомий підхід мені дуже імпонує, хоча критики писали, що не всі вимоги до доступності виконані. Але я розумію, що немає межі досконалості і все впирається в бюджет. Також у DiaDia є магазин у Львові.
DiaDia організовує благодійні акції: зараз на сайті бренда можна замовити речі з дропу “Діяти разом”. Повну вартість товару з цієї колекції DiaDia передає ГО “Землячки”, яка забезпечує українських військовослужбовиць необхідними речами.
На сайті представлені базовий та оригінальний одяг та аксесуари для жінок і чоловіків.
5. PAPAYA
Ще коли я жила у Львові, мені було цікавіше заходити в магазин PAPAYA в центрі міста, ніж у крамниці Zara. Попри те що цей бренд із Чернівців випускає колекції значно рідше, ніж Zara, вони встигають за всіма трендами. Речі PAPAYA на вигляд свіжі й трендові, водночас достатньо універсальні й підходять для щоденного носіння.
Зараз у них можна придбати стильний костюм у стилі office core (фешн-тренд, який популяризує офісний одяг), трендові моделі джинсового одягу та комфортні пухнасті речі для дому в стилі бренда SKIMS від Кім Кардаш’ян.
У PAPAYA є магазини в Чернівцях, Івано-Франківську, Львові та Тернополі, а нещодавно бренд анонсував відкриття нового простору в Києві.
Бренд пропонує одяг, купальники, аксесуари та взуття лише для жінок.
6. VOVK
Романтичні силуети, квіткові принти, приємні на дотик тканини, велика палітра кольорів та широка розмірна сітка — це про бренд Vovk. Цей український бренд пропонує багато різного одягу за доступними цінами — від делікатних суконь до ділового одягу для офісу.
Зверніть увагу на цей бренд, якщо ви шукаєте одяг на роботу та на щодень.
Приємний бонус — бренд має багато офлайн-магазинів по всій Україні та навіть один у Варшаві. Усі адреси зібрані тут.
У VOVK можна придбати одяг, аксесуари та спідню білизну лише для жінок.
7. THE LACE
Уявіть собі панну, яку ви бачите теплого весняного дня на вулицях Києва. Вона має такий вигляд, ніби не докладала жодних зусиль, коли збиралася зранку, але тим не менш її образ шикарний. Ніби весь її гардероб такий довершений, що їй можна схопити будь-що із шафи і вона матиме неперевершений вигляд. Уявили? Так от її гардероб на 100% складатиметься з одягу бренда The lace.
The lace — це київський бренд лаконічного одягу з елегантною естетикою. Бренд стверджує, що він “надихається самобутністю жіночої сили, тому колекції покликані підкреслювати самодостатність, впевненість і водночас жіночність”.
Ця ідея простежується в кожному елементі одягу: у класичних піджаках, сорочках, брюках, мінімалістичних топах, майках, легінсах, строгих тренчах, бомберах і пальто.
Бренд має три офлайн-магазини в Києві й по одному в Одесі, Львові та Дніпрі. Доступна лише жіноча колекція.
Seven Mountains — бренд базового одягу, який протиставляє себе магазинам швидкої моди. Цей український бренд заявляє, що створює якісні речі поза часом і не використовує “рабську” працю у виробництві свого одягу (ми вже згадували, що на заводах брендів швидкої моди використовують примусову працю).
Бренд Seven Mountains зазначає, що він не женеться за трендами, а вдосконалює вже наявні моделі одягу, які можна носити щодня.
Бренд продає одяг, білизну й аксесуари для чоловіків та жінок. У Seven Mountains є офіс/склад товарів у Києві, а також їхні речі продаються в офлайн-магазинах українських брендів “Всі. Свої”.
9. M-TAC
Неможливо писати про українські бренди одягу і не згадати M-TAC. Це український бренд тактичного одягу, який носять наші військові. Також його часто одягали президент Володимир Зеленський і колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
На початку цього року російська ракета знищила цехи й склади, де M-TAC виробляв і зберігав свій одяг. Тоді бренд заявив, що планує відновити виробництво.
Попри те що M-TAC продає переважно тактичний одяг, у них є й повсякденні моделі джинсів, сорочок, штанів, вишиванок та багатьох інших речей. Деякі речі M-TAC коштують дорожче, ніж одяг попередніх брендів, але воно того варте: ви купуєте речі, які без перебільшення можуть пройти з вами війну.
Бренд продає одяг та аксесуари для чоловіків і жінок. Одяг M-TAC можна придбати в офлайн-магазинах “Мілітарист” у Києві, Одесі, Дніпрі, Харкові й Запоріжжі.
