Чому ФОП мають платити менші податки, ніж інші? Не мають (Точка зору)

Графіка, яка нижче дає змогу подивитися, які податки ви сплачуватимете на різних групах ФОП, на Дія City та якщо отримуєте звичайну зарплату.

Праворуч вгорі біля кожного графіка ви бачите відсоток податку і його суму в гривнях. Для ФОП 1-ї та 2-ї груп це фіксовані ставки, для ФОП 3-ї групи і Дія City це відсоток обороту і ЄСВ.

Зверніть увагу, що коли ФОП заробляють мало, то у відсотковому значенні вони платять більше, ніж коли заробляють багато.

П’ять систем оподаткування

Досліджуйте, чим вони відрізняються, на інтерактивній графіці.

Три системи

Уявімо трьох українців: вчителя інформатики і двох молодих айтівців. Один із айтівців оформлений як ФОП 3-ї групи, а другий працює через гіг-контракт Дія City (ніяк не зрозумію і не прийму це лінгвістичне збочення). Усі троє платять абсолютно однакову суму державі у вигляді податків і зборів (формально ЄСВ сплачує роботодавець, але це нюанси), проте на руки отримують абсолютно різні суми. Вчитель на руки отримує в 5,4 раза менше, ніж резидент Дія City, і в 7,2 раза менше, ніж ФОП. Справедливо ж?

Вчитель із зарплатою 12 000 грн на руки платить державі стільки само, як і ФОП з доходом близько 90 000 грн

ФОП 3-ї групи

ЄСВ

Заробітна
плата/єдиний
податок

Військовий збір

На руки

Дія City

Заробітна плата

0

25 000

50 000

75 000

90 000 грн

6186,5 грн

Розрахунки: Михайло Петечук

Спробуємо розібратися, чому така дивна математика й чому вчитель чи будь-який інший працівник, оформлений офіційно на загальній системі, віддає державі більше, ніж працівник, оформлений як ФОП або через Дія City.

ФОП розшифровується як фізична особа – підприємець. Ключове слово ПІДПРИЄМЕЦЬ! Тобто особа, яка веде підприємницьку діяльність на власний страх та ризик і несе цілковиту відповідальність своїм майном. Для полегшення життя підприємців, щоб вони не мусили вести облік своїх витрат і звітувати про них, і було створено спрощену систему, за якої підприємці сплачують або якусь фіксовану суму (1-ша й 2-га групи), або відсоток виручки (3-тя група). І для кожної групи законотворці визначили перелік видів діяльності (КВЕДи) та межі сукупного річного доходу.

Зазвичай у разі працевлаштування як ФОП застосовують 3-тю групу. Ця модель передбачає, що підприємець сплачує єдиний податок у розмірі 5% заробітку і єдиний соціальний внесок у розмірі 1562 грн на місяць. Така система застосовується, якщо доходи підприємця не перевищують 8 285 700 грн на рік.

Три системи оподаткування фізичних осіб, що застосовуються в працевлаштуванні

Податок

на доходи фізичних осіб (заробітна плата)

ФОП 3-ї групи

Дія City

Ставка податку

18%

5%

5%

Військовий збір

1,5%

Немає

1,5%

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)

1562 грн

1562 грн

22%

Річні обмеження

Немає

8 285 700 грн

240 000 євро

У 2021 році Верховна Рада України ухвалила Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», згідно з  яким в Україні з’явився правовий статус резидента Дія City, до якого застосовується спеціальний режим оподаткування. Режим дуже простий: 5% ПДФО, 1,5% військовий збір і 1562 грн на місяць мінімалка ЄСВ. Ліміт при цьому навіть вищий, ніж для будь-якого з ФОП, — 240 000 євро за курсом НБУ станом на перший день року, тобто 9 348 240 грн у 2024-му. 

Деталі нарахування ПДФО ми розглядали в попередній статті про несправедливість системи оподаткування фізичних осіб. Загалом працівник платить 19,5% податку з нарахованої зарплати, також роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі 22% зарплати, що нараховується і сплачується поверх зарплати. 

Таким чином, працівник із зарплатою 10 000 грн заплатить 1950 грн податку та військового збору, а роботодавець — 2200 грн єдиного соціального внеску. Роботодавцеві такий працівник обійдеться в 12 200 грн на місяць, а на руки працівник отримає 8050 грн.

Загалом державі буде сплачено 34% загальних витрат роботодавця на оплату праці. В Україні, як і в багатьох інших державах, розмір ЄСВ обмежений і на сьогодні становить 23 430 грн (22% від 15 мінімальних зарплат), що перетворює загальну систему оподаткування на регресивну, тобто люди з більшим доходом платять меншу частку свого доходу, ніж ті, хто заробляє менше.

Середня зарплата вчителя інформатики в Україні становить 12 000 грн згідно зі статистикою work.ua (з опису незрозуміло, чи це оклад, чи це на руки). Але припустімо, що на руки. Оскільки всі вчителі в державних школах України оформлені офіційно, щоб отримати 12 000 грн на руки, вчитель повинен мати оклад 14 907 грн, із яких заплатить податків 2907 грн. Також школа сплатить ЄСВ у розмірі 3279,5 грн (22% окладу). Загалом на користь держави буде сплачено 6186,5 грн, тобто половину заробітку вчителя на руки.

Вчитель із зарплатою на руки 12 000 грн сплачує державі понад 6000 грн. ФОП цю суму в бюджет платить, заробляючи близько 86 000 грн

А от його учні, які підуть працювати в ІТ-сектор і влаштуються як ФОП, сплачуватимуть державі таку саму суму, отримуючи місячну зарплату на руки 86 304 грн. Ті колишні учні, які працюватимуть у компанії, що користується новим режимом Дія City, матимуть трохи меншу зарплату за такої самої загальної суми виплат державі — 64 957,35 грн.

Частка доходу/витрат роботодавця, сплачена державі

Військовий збір
224 грн

Заробітна плата

ЄСВ

Заробітна плата/

єдиний

податок

На руки

12 000 грн

2683 грн

3280 грн

34%

1067 грн

Дія City

1562 грн

3557

грн

64 960 грн

8,7%

ФОП 3-ї групи

1562 грн

4625

грн

86 304 грн

6,7%

0

25

50

75

100%

Розрахунки: Михайло Петечук

Навіщо платити більше? 

За такої простої математики дайте відповідь, навіщо компанії влаштовувати своїх працівників офіційно, якщо замість 34% можна платити значно менше?

Природно, що жодного раціонального сенсу в цьому немає, крім випадків, коли ви є частиною міжнародної корпорації, для якої важливо, щоб все було «набіло», чи державною структурою або ж ваші клієнти вимагають певних стандартів. 

А щоб розуміти, наскільки значною є проблема, наведемо дані зі звіту  Асоціації IT Ukraine за 2022 рік, згідно з яким у 2021 році майже 80% працівників ІТ-галузі були оформлені як ФОП 3-ї групи. Загалом у 2021 році в Україні налічувалося 707,5 тис. ФОП 3-ї групи, з них майже 244 тис., тобто третина, — працівники ІТ-компаній. 

Саме працівники, а не підприємці, про це практично прямо заявляє Асоціація IT Ukraine. Кількість ФОП 3-ї групи зростає, попри повномасштабне вторгнення, значний відплив населення і загальне падіння ВВП . 

ФОП 3-ї групи, тис. осіб

747,9

732,4

707,5

645,6

596,0

517,1

2018

2019

2020

2021

2022

2023

(7 місяців)

Дані: mof.gov.ua

Чисельність IT-талантів в Україні, тис. осіб

63,1

56,9

243,9

58,1

Наймані працівники,

тис. осіб

199,0

49,5

172,5

47,2

44,9

144,7

45,3

119,8

104,5

90,1

135,4

149,4

167,0

194,3

230,6

255,8

307,0

Разом →

Рік →

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Активні ФОП,

тис. осіб

Дані: venturebeat.com

Багато хто захищає використання спрощеної системи, аргументуючи тим, що це стимулює розвиток бізнесу. Але спрощена система має й чимало негативних ефектів, які, на мою думку, переважають її плюси. А саме:

— Негативний вплив на інвестиційну привабливість України через нерівність конкурентних умов між тими, хто працевлаштовує працівників офіційно, і тими, хто уникає оподаткування, використовуючи систему ФОП.

— Несправедливість в оподаткуванні доходів громадян. Ті, хто працює на загальній системі, платять значно більшу частку своїх доходів у вигляді податків та ЄСВ, ніж ті, хто оформлений як ФОП чи працює за гіг-контрактом Дія City. Хоча всі живуть в одній державі й користуються її послугами.

— Стимулювання корупції. Якщо паралельно існує кілька систем і використання однієї з них значно вигідніше для підприємця, попри сумнівну законність, це стимулює бізнес до корупції, бо легше і вигідніше дати хабаря перевіряльнику, ніж чітко дотримуватися правил. Тут ми згадуємо мережі ресторанів, які працюють, як грона ФОП, що уникають сплати ПДВ і податку на прибуток. 

— Недоотримання державним бюджетом доходів, що необхідні для функціонування будь-якої держави. Кошти, яких бракує, держава повинна позичати. Таким чином ця незбалансованість систем оподаткування та їх застосування краде гроші в наступних поколінь, яким доведеться повертати ці позики. 

Податкова рівність. Досвід Канади

Як можна вирішити цю проблему? Спробую поділитися своїми думками, що ґрунтуються на певному досвіді сплати податки в різних статусах і різних країнах, а також на досвіді роботи з багатьма іноземними інвесторами в Україні.

Я маю досвід підприємця в Україні й підприємця в Канаді. У Канаді я певний час працював як самозайнятий (self-employed) — надавав консалтингові послуги. Поняття ФОП там не існує і реєструватися спеціально не треба, я просто виставляю рахунки за виконану роботу й отримую або готівку на руки, або кошти на свій банківський рахунок. І реєструвати КВЕДи чи ще щось не потрібно.

Якщо мої надходження від підприємництва перевищують 30 000 канадських доларів на рік (приблизно 800 000 грн), що зіставно з мінімальною річною зарплатою,  я маю зареєструватись як платник податку на продаж (аналог ПДВ) і нараховувати його до вартості наданих послуг. В Україні можна зареєструватись як ФОП 3-ї групи і не платити ПДВ із доходів у розмірі приблизно 290 000 канадських доларів… Цікаво, як ті бізнеси, що платять ПДВ, можуть конкурувати? Але це тема для іншої статті. 

В Україні можна зареєструватись як ФОП 3-ї групи і не платити ПДВ із доходів у розмірі приблизно 290 000 канадських доларів

Мої податки та інші платежі були трохи вищі, ніж у найманих працівників, оскільки я повинен сам здійснювати відрахування в пенсійний фонд, а за них це частково робить роботодавець (як ЄСВ на загальній системі в Україні). 

Але я мав можливість списувати витрати на ведення своєї справи: зменшив базу оподаткування на вартість комп’ютера та монітора (амортизація два роки), списував витрати на інтернет і телефон, витрати на поїздки до клієнтів, навіть частину оренди квартири, оскільки я в ній працював. Тобто я сплачував податки не з виручки, а з прибутку. 

Як вони знатимуть, що я додатково заробляю, і чи все декларую, і чи не списую зайве? У Канаді, як і в багатьох інших країнах, працює складна система зі зменшення «сірої» економіки. Передусім CRA (Canada Revenue Agency), аналог нашої податкової, може прийти до вас з аудитом. 

Аудит проведуть або у вас вдома, або в їхньому офісі, або онлайн. І з перевіркою можуть прийти як до найнятого працівника із середньою зарплатою, так і до мультимільйонера, що має багато бізнесів. Імовірність аудиту значно вища, якщо ви самозайнятий, а особливо якщо працюєте в сфері, де багато готівки (наприклад, надаєте послуги прибирання).

Якщо ви живете в дорогому будинку і маєте дороге авто, а декларуєте 20 000 за рік, то чекайте «гостей». Якщо хтось зі знайомих маякне податковій, що ви за пивом похвалилися про приховування доходів. Якщо податкова побачить, що у вас на банківських рахунках відбуваються якісь аномалії. Якщо у ваших податкових деклараціях надто часто трапляються помилки. Є багато причин (а часто і без причин), чому до вас може завітати з аудитом CRA. І приходити можуть кілька років поспіль. 

Мій висновок після досвіду взаємодії з канадською системою такий: держава отримує приблизно однакову суму грошей як від самозайнятого, так і від найманого працівника, у яких однаковий рівень доходу, а також дуже активно контролює правильність і повноту декларування. Цей підхід дає змогу уникнути багатьох дисбалансів і мінімізує ризики зловживань. 

Пропозиції

Тому моє бачення принципів, на яких має ґрунтуватися оновлена система оподаткування фізичних осіб, таке. 

По-перше, має застосовуватися принцип однаковості умов для всіх. Насамперед єдиний підхід до оподаткування доходу фізичних осіб: за рівних доходів виплати державі повинні бути однакові незалежно від природи доходу. 

Простіше кажучи, якщо найманий працівник заробив 200 000 грн за рік, підприємець (незалежно від КВЕДу) заробив 200 000 грн за рік чи вчитель, працюючи на пів ставки в школі, паралельно надавав репетиторські послуги й заробив за рік 200 000 грн, усі вони повинні заплатити на користь держави однакову суму у вигляді податку, військового збору та ЄСВ. Тобто ставки податків і зборів мають зводитися до того самого результату незалежно від того, чи це найманий працівник, чи приватний підприємець. 

Поширена теза, що підприємець несе додаткові ризики, тому його податки мають бути меншими. Так, це правда, що підприємець несе більші ризики, ніж найманий працівник (хоча його можуть звільнити), але підприємець водночас має більший потенціал заробітку, якщо ризиків вдасться уникнути. Це особистий вибір кожного, які ризики брати на себе, і ці ризики не повинні бути зменшені за чужий рахунок.

По-друге, в Україні потрібно нарешті відійти від оподаткування від обороту. 

Оподаткування від обороту або фіксована регулярна плата має сенс тільки для дуже дрібних підприємців. Наприклад, якщо у вас є корова і частину молока ви продаєте сусідам або здаєте на молокозавод, вам порахувати собівартість дуже складно, якщо взагалі можливо.

Можливо, запровадити мінімальний місячний дохід, який не підлягає оподаткуванню взагалі, крім сплати ЄСВ і (поки триває війна) військового збору. 10–15 тис. грн були б адекватною сумою, до якої взагалі не треба платити податок і звітуватися. 

По-третє, а чи взагалі потрібна Україні система ФОП? Чому я як вільна людина маю ще щось реєструвати, щоб зайнятися підприємництвом? Чи не краще було б для економічної свободи скасувати концепцію ФОП, щоб кожен міг просто виконувати роботу й заробляти гроші, а наприкінці року або кварталу включати їх у декларацію (для Держстату можна вказувати вид економічної діяльності в самій декларації) і платити такі самі податки, як і решта громадян? 

А більші підприємці нехай створюють товариства з обмеженою відповідальністю, щоб зменшувати ризики. Ви ж знаєте, що ФОП відповідають перед клієнтами, кредиторами і державою  всім своїм майном.

І насамкінець. Є думка, що спрощена система оподаткування сприяє розвитку економіки України, наприклад ІТ-сектору. Але це не зовсім так. Необхідність реєстрації, морока з КВЕДами і податок від виручки є перешкодою для справжніх дрібних підприємців. А більші підприємці й інвестори, які хочуть чітко дотримуватися офіційних правил, просто стають неконкурентоспроможними порівняно з тими, хто зловживає спрощеною системою. Така незбалансована система давно вже гальмує розвиток країни.

Справжнє підприємництво стимулюють рівність умов, ефективне правосуддя, захист права власності й далі по списку, а не система, що заохочує ухиляння від податків.

досвід економіка дія сіті концепція фоп податки канада