П

Пряме влучення в шкільну програму. Як постійні повітряні тривоги руйнують навчання

Справжніми заручниками тривалих повітряних тривог стають школярі, навчання яких щоразу переривається. Часом за день повноцінно вдається провести лише один урок.

Нещодавно оприлюднені результати міжнародного оцінювання знань школярів РІSА зафіксували зниження рівня знань українських школярів порівняно з результатами минулого дослідження, яке проводилося 2018 року. Що й не дивно, адже за цей час Україна і світ пережили коронавірус із його навчанням онлайн, а потім ми занурилися у війну.

Сьогодні в тиловій Україні начебто й налагодилося звичне життя, діти щодня ходять до школи, але це радше симулякр, ніж освіта. Нескінченні повітряні тривоги й змішана форма навчання, коли частина уроків відбувається очно, а частина онлайн, ставлять хрест на здобутті нових знань.

Діти

Більшість киян уже звикли не зважати на тривалі повітряні тривоги, а найдовші вони після денного злету російського МіГ, і займатися своїми справами. Справжніми заручниками таких ситуацій стають школярі, навчання яких переривається під час кожної тривоги. Часом за день повноцінно вдається провести лише один урок.

У мене двоє дітей, один у 6-му класі, другий у 8-му. У їхньому ліцеї навчання проводиться тиждень дистанційно, тиждень очно, оскільки укриття не може вмістити всіх учнів. І міська влада не переймається його розширенням.

Під час дистанційного тижня відбувається переважно начитування матеріалу, на очному тижні в дітей багато самостійних і контрольних. Хоча якраз під час «живого» тижня вчителі могли б детальніше пояснити матеріал.

Під час повітряної тривоги уроки не проводяться ні очно, ні онлайн. І матеріал, який учні мали б вивчити, або віддається на самостійне опрацювання, або на наступних уроках його розповідають у пришвидшеному темпі.

Обидва випадки потребують активного залучення батьків, оскільки для повноцінного розуміння теми дитині все одно потрібне детальне роз’яснення від дорослого.

Навіть якщо в сім’ї є людина з такою кількістю вільного часу та відповідними педагогічними навичками, після офіційної школи вдома починається сімейний урок. І коли справа доходить до домашніх завдань, це вже зазвичай пізній вечір, дитина втомлена й мало що сприймає.

І навіть якщо учневі/учениці вдалося добре підготуватися, немає певності, що урок відбудеться і його/її старання будуть оцінені. Це демотивує дітей.

Навчальний процес втратив системність, а разом із нею і зацікавленість школярів.

Kyiv

Учителі

Учителям теж непереливки: частина дітей виїхала за кордон, і кількість класів зменшилася, через що знизилася й заробітна плата, яка залежить від кількості навчальних годин. Їм щодня доводиться проводити уроки очно й онлайн і будь-що формально виконувати навчальний план.

Учень у цій ситуації начебто й зайвий: його потреби, інтереси та психологічний стан в умовах війни система до уваги не бере.

Мабуть, учителі й уся вертикаль чиновників від освіти вважають так: дитина усвідомлює, що всім не до неї, всім важко, а тому має докласти всіх можливих зусиль, щоб вивчити шкільну програму. Але це так не працює. Не кожна навіть доросла людина здатна на таку самовіддачу.

Майбутнє

Ця проблема не є нерозв’язною. Ізраїль, наприклад, зміг адаптувати свій навчальний процес до частих повітряних тривог.

Попри те що українські школи проводять навчання онлайн і мають укриття, ці заходи так і залишаються тим тимчасовим рішенням, яким були на початку війни, коли всі очікували її швидкого завершення.

Зараз час подумати, як адаптувати освіту до війни, що може тривати роками.

Схоже, Росія цілком свідомо завдає удару по нашій освіті, провокуючи тривалі повітряні тривоги в робочі дні у час, коли діти в школах. Сподіватися на те, що це скоро минеться, і залишати все, як є, дещо наївно. Багато пишуть про будівництво в Харкові підземної школи.

Це не універсальне рішення, проте це визнання наявної проблеми й спроба її вирішити, не покладаючись лише на відповідальність дітей і порядність учителів.

інфографіка школа погляд освіта повітряні тривоги

Знак гривні
Знак гривні