П

Пасажир ловив його, та не спіймав. Чому громадським транспортом у Києві неможливо користуватися

109-й автобус — це зручний маршрут, який допомагає без пересадок дістатися з таких густонаселених районів, як Позняки і Березняки, до центру на Правому березі.

Цей автобус у теорії дуже зручний: на зупинки він має під'їжджати кожні 20–40 хвилин, також за ним можна простежити в застосунку моніторингу громадського транспорту й підлаштувати вихід із дому чи офісу до його прибуття на зупинку. Але це лише в теорії.

Пасажир ловив його,
але не спіймав

Чому громадським транспортом у Києві неможливо користуватись

109-й автобус — це зручний маршрут, який допомагає без пересадок дістатися з таких густонаселених районів, як Позняки і Березняки, до центру на Правому березі.

Цей автобус у теорії дуже зручний: на зупинки він має під'їжджати кожні 20–30 хвилин, також за ним можна простежити в застосунку моніторингу громадського транспорту й підлаштувати вихід із дому чи офісу до його прибуття на зупинку. Але це лише в теорії.

Texty.org.ua простежили за автобусним маршрутом № 109 і затестили його в години пік. Що з цього вийшло, читайте в матеріалі.

Сірі кардинали 

Ми стежили за автобусом з обідньої перерви до вечірньої години пік. Для моніторингу за автобусом використовували дані Київпастрансу. Також наша журналістка сиділа на зупинці й моніторила, чи збігаються дані із застосунку EasyWay (який також використовує дані Київпастрансу) з реальним часом прибуття автобуса на зупинку.

Що ми виявили? Якщо коротко, то за допомогою застосунку незручно моніторити рух транспорту. Дані з EasyWay і реальний рух транспорту рідко збігаються. Навіть в обідню перерву, коли в місті немає заторів, автобус доводиться чекати дуже довго — більше ніж пів години.

А тепер розповімо докладніше, які проблеми ми виявили.

У застосунку EasyWay у розкладі автобуса зазначено, що чекати транспорт на зупинці треба 20–40 хвилин. Насправді ж автобус за пів дня тільки один раз приїхав на зупинку через 20 хвилин після попереднього. 

Найчастіше на нього доводилося чекати понад пів години. Більшість автобусів прибували через 32–35 хвилин після попереднього, а один раз довелося чекати 40 хвилин. І хоча це за розкладом, це занадто довго, щоб стояти й чекати на зупинці. 

Позначки в застосунку EasyWay трохи відстають від реального руху автобуса (чому так трапляється, ми розповімо трохи згодом). Якби ви орієнтувалися на застосунок, то, найімовірніше, не встигли б сісти на автобус і змушені були б чекати ще пів години, а то й 40 хвилин на наступний. 

Позначки в застосунку періодично перестають працювати. Ми помітили це під час моніторингу. Позначка, яка відповідала за рух автобуса, на одній із зупинок замість зеленої, активної, що показує рух транспорту в живому часі, застигла й стала сірою. Вона періодично то зникала з карти, то з’являлася знову, але не зрушала з місця.

Можна було б припустити, що автобус зламався чи потрапив у ДТП. Але ні, це була проблема застосунку — насправді автобус під'їхав на зупинку. Проте на карті його позначка залишалася сірою та нерухомою й “ожила” та почала відображати рух автобуса лише через пів години.

Також час від часу на зупинку під'їжджали “бонусні” автобуси, які взагалі не відображалися в програмі. 

Пасажирка заповзала в автобус

Усі ці проблеми помітили й наші колеги, які користуються цим маршрутом.

Наш головний редактор Роман Кульчинський міг би без пересадок добиратися 109-м автобусом на роботу. Це займало б у нього менш як пів години. Натомість через непередбачуваність автобуса він обирає їхати маршруткою, а потім метро. Цей маршрут довший, однак гарантує, що йому не доведеться стояти 40 хвилин на зупинці. 

Наша артдиректорка Надя Кельм також час від часу користується цим автобусом, щоб дістатися до роботи. Альтернатива — йти пішки до маршрутної зупинки, їхати маршруткою до метро, пересідати на іншу гілку метро, а потім іще йти пішки.

Але є проблеми. Через те що позначка на EasyWay не встигає за автобусом, Надя кілька разів спізнювалася на транспорт. “Я за цим автобусом ганялась, як світ за Сковородою, — пояснює Надя Кельм. — У застосунку показує, ніби він під’їжджає на зупинку, я виходжу завчасно, але бачу, як автобус уже від’їжджає”. 

Інша проблема — автобус іноді їде за скороченим маршрутом із Лівого берега до станції метро “Либідська”. Про це Надя дізнавалася вже після того, як сідала і певний час їхала. 

Також ці автобуси не облаштовані для людей з інвалідністю. “Якось під час поїздки я побачила, як літня жінка на колісному кріслі намагалася потрапити в салон, — розповідає Надя Кельм. — Хоча автобус на вигляд здавався новим, у ньому не було заїзду для візка (можливо, водій не вмів його відкрити. — Texty.org.ua). Тож цій жінці довелося злізти з крісла й заповзати в автобус, а інші пасажири допомогли занести її крісло”.

Година пік

О 18:20, у годину пік, наша журналістка сіла на автобус. Темна зупинка вже обросла людьми, й у вечірній автобус зайшло з десяток пасажирів. Попри те що автобус недалеко від’їхав від кінцевої, сидячих місць було вже дуже мало. 

Через кілька зупинок біля моста Патона в уже забитий пасажирами автобус заходить іще з десяток людей. Не всі люди, які стояли на зупинці, змогли потрапити в цей автобус, а наступний доведеться чекати ще пів години. 

В автобусі не вистачає всім місця, через що починаються гучні сварки й звинувачення. У цей час водій кричить у мікрофон, що не поїде, якщо двері не зачиняться. 

Згодом з автобуса неможливо вийти: жоден пасажир не хоче вийти з транспорту, щоб пропустити інших людей, бо боїться втратити своє місце й застрягнути на вулиці біля зупинки в холодний дощовий вечір. 

Крик

Рушаємо на кінцеву зупинку 109-го на станції метро “Харківська”, щоб дізнатись у водіїв самого автобуса, у чому проблема. 

Як тільки я підходжу до автобуса, із закритої кабіни чую приглушений крик водія: “Ідіть на зупинку! Не треба до мене підходити!”. Швидко пояснюю, що я журналістка й хочу поговорити про його роботу. 

Кінцева зупинка 109-го автобуса
Кінцева зупинка 109-го автобуса

Водій Микола пояснює свою поведінку: до нього дуже часто підходять пасажири транспорту з претензіями. Запитують, що це за автобус, куди він їде, чому водій стоїть на місці й не їде або чому запізнюється. Іноді доходить до екстриму. 

Якось одного спекотного дня Микола їхав із відчиненими дверями кабіни. На одній із зупинок літня жінка зачепилася своєю тростиною за рейки на внутрішніх дверях автобуса. “Я ж не можу взяти й просто поїхати, ця жінка впала б”. Літня пані зайшла в кабіну водія і почала сипати на Миколу претензіями, адже він нібито за кілька годин до того зачинив двері автобуса в неї перед очима.

Напруженість і постійні сварки — це те, що характеризує громадський транспорт у Києві й підштовхує багатьох пасажирів пересідати в приватні автівки. 

Без перерви

Ще одне питання — чому автобуси не встигають за графіком? Микола пояснює, що це через трафік: у годину пік автобуси застрягають у довгих заторах. Найбільше проблем, за його словами, на мосту Патона зранку, коли люди прямують на роботу. Там немає окремих виділених смуг для громадського транспорту, тож автобуси на цій завантаженій ділянці мають стояти в заторі з приватним транспортом. 

Ще одна причина — відсутність культури водіння в Києві. Микола показує на машину, що запаркувалася просто перед поворотом і заважатиме довгим автобусам тут розвертатись. “Он водій машини пішов собі по картопельку фрі, і як мені розвертатися? Ну ось же ліворуч від нас облаштований паркінг. Не розумію, у чому проблема стати там, де треба”, — бідкається водій автобуса. 

Коли ми моніторили рух 109-го маршруту на вулиці Антоновича, то помітили, що там на смугах громадського транспорту регулярно зупинялися машини, і не тільки для того, щоб повернути праворуч або висадити чи посадити пасажира, що дозволено правилами. Деякі машини зупинялися на смузі громадського транспорту на 10–20 хвилин. Деякі водії вмикали аварійку, а деякі просто глушили двигун і йшли в кав’ярню по каву. Також водії приватних автівок у години пік грішать тим, що заїжджають на смуги громадського транспорту. 

Приватні машини займають смугу громадського транспорту на вулиці Антоновича
Приватні машини займають смугу громадського транспорту на вулиці Антоновича

Ми надіслали запит у Патрульну поліцію, щоб дізнатися, чому поліцейським не вдається врегулювати це питання. Також ми надіслали запит у КМДА, щоб дізнатися, чи планує місто розширювати систему смуг громадського транспорту. 

У Патрульній поліції нам відповіли, що, хоча її працівники можуть здійснювати контроль за дотриманням водіями машин правил паркування, це не їхня пряма компетенція. “Притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які порушили правила паркування, зокрема на смузі для руху громадського транспорту, покладається на працівників управління (інспекції) з паркування КМДА”, — зазначили в Патрульній поліції. 

Втім, у відповіді на наше звернення поліція подякувала нашій редакції за “уважність та правосвідомість” до систематичних порушень водіями правил паркування на вулиці Антоновича й пообіцяла посприяти в “припиненні порушень та притягненні винних водіїв до встановленої законодавством України відповідальності”.

Відповідь КМДА на наше звернення читайте нижче. 

Наступне питання — чому трекер на автобусах працює некоректно? Водій Микола каже, що тут проблема несправної електроніки. Він підтвердив, що більшість трекерів на його маршруті справді або запізнюються за реальним рухом автобуса, або поспішають. Також трекер іноді без причини перестає працювати. Водій звертався до керівництва, щоб систему полагодили. 

Микола вважає, що не було б зайвим додати машини на цей маршрут, щоб пасажирам не доводилося чекати транспорт на зупинках так довго, особливо в години пік. 

Ми також звернулися до КМДА із запитанням, чи збираються вони збільшувати кількість транспорту на цьому маршруті. 

Ось що нам повідомили в департаменті транспортної інфраструктури КМДА: 

  1. Наступну смугу громадського транспорту обіцяють облаштувати на вулиці В. Чорновола у весняно-літній період 2024 року. 
  2. Кількість автобусів на маршруті № 109 департамент збільшуватиме, лише якщо зросте пасажиропотік. (Забитий автобус у годину пік, очевидно, не рахується. — В.П.)
  3. У департаменті зазначили, що роботу GPS-трекерів контролюють і оперативно відновлюють. (Хоча наші дані показують, що це не так. Відстежувати транспорт рекомендують на сайті Київпастрансу в застосунку “Транспорт online”, цей ресурс використовує ті самі дані, що й EasyWay.)

Ще один невеселий факт — через київський трафік страждають не лише пасажири громадського транспорту, а й самі водії. Час водія, витрачений у заторі, не компенсується. Якщо водій автобуса не встиг на обід, бо застряг у заторі, він не зможе взяти додатковий час для перерви, адже все одно має виїхати на маршрут за графіком.

Позиція КМДА не витримує жодної критики. Пасажиропотік зараз низький, але із зазначених у статті причин, якщо ви не пенсіонер, ви не можете собі дозволити непередбачувану кількість часу чекати на зупинці, тому пересідаєте на автомобіль чи їдете в об'їзд на метро. Замкнене коло: поки транспорт не ходитиме вчасно й часто, кияни ним не користуватимуться; поки кількість пасажирів не збільшиться, місто не вкладатиме в новий громадський транспорт. Тож стоятимемо в автомобільних заторах, бо люди, коли погано їздить громадський транспорт, пересідають на автомобілі, а дороги не гумові. 

Докладніше про те, який зв'язок між заторами і розвитком громадського транспорту, читайте в нашій статті Місто транспортних заторів. Що мерія Києва має зробити, аби розв'язати проблему.

Громадський транспорт помирає

Маршрут № 109 уособлює більшість проблем громадського транспорту в Києві. Пів години очікування на зупинці, неможливість точно передбачити, коли приїде автобус, і все це заради дискомфортної поїздки в забитому салоні зі сварками з іншими пасажирами. 

Усе це стимулює людей пересідати в приватні автівки, пересуватися містом на таксі чи користуватися маршрутками (крім того, що це незручний і неінклюзивний транспорт, він ще й шкодить розвитку громадського транспорту).

Що більше в години пік на дорогах приватного транспорту, то більше заторів, адже одна машина (категорії Б) часто перевозить одного-двох пасажирів, а максимум може вмістити вісьмох. У той час як великі автобуси (як 109-й) розраховані на сотню пасажирів. 

Вже класична ілюстрація. Скільки займають місця 69 пасажирів в автобусі, на велосипедах і на машинах. Фото: Cycling Promotion Fund
Вже класична ілюстрація. Скільки займають місця 69 пасажирів в автобусі, на велосипедах і на машинах. Фото: Cycling Promotion Fund

Або 109-й автобус мав би ходити частіше, щоб пасажирам не доводилося чекати на зупинках 30–40 хвилин, або Києву треба налагодити систему моніторингу транспорту, щоб пасажири могли підлаштувати свій графік до прибуття автобуса на зупинку. 

Ще одне рішення, яке допоможе зробити пересування містом на громадському транспорті комфортнішим, — збільшити мережу окремих смуг для громадського транспорту, а також стежити за тим, щоб водії приватного транспорту не займали наявні смуги. Усе це, звісно, має йти в комплексі з поліпшенням системи громадського транспорту, щоб стимулювати власників машин користуватися в години пік комунальним транспортом. 

Чи реально імплементувати ці рішення? Отут вже виникають проблеми. 

Загалом у КМДА розуміють, що громадський транспорт столиці потрібно розвивати. Восени 2021 року мер Києва Віталій Кличко презентував концепцію транспортної та паркувальної політики міста. Тоді він заявив, що в столиці треба віддавати перевагу громадському транспорту — це допоможе розвантажити дороги від заторів. 

Втім, це лише заяви. Облаштування виділених смуг незрівнянно дешевше за нові автомобільні розв'язки. Також  місто затримує випуск на маршрути громадського транспорту, які безплатно передають столиці західні партнери.

Коли кияни звернулися з проханням випустити на маршрути № 8 і № 17 більше автобусів, Київпастранс відмовився це робити. Мовляв, рухомого транспорту не вистачає, і взагалі це не потрібно, адже в середньому згадані автобуси перевозили 50–60 пасажирів на маршруті. Такі висновки ґрунтувалися на середній кількості перевезених пасажирів за день. Але ця модель не враховує, що в години пік автобус більш завантажений, ніж в інший час. 

Є ще одна проблема громадського транспорту Києва, яку вперто ігнорує місцева влада. Столиця — одне з небагатьох міст України, де комунальний транспорт зупиняється під час повітряної тривоги (ще два міста, де так роблять, — Хмельницький та Івано-Франківськ). За даними ГО “Пасажири Києва”, столиця втратила приблизно 2,4 млрд грн бюджетних надходжень від простою громадського транспорту. 

Від зупинки транспорту страждають і пасажири. ГО “Пасажири Києва” також підрахували, скільки коштів втрачають люди, коли замість комунального транспорту обирають маршрутки, адже вони не зупиняються під час тривог. Переплата становить 420 грн на місяць.

урбаністика транспорт громадський транспорт

Знак гривні
Знак гривні