Н

Надто смачне, щоб викидати. Чому європейці купують залишки їжі й пишаються цим

“Час пошукати щось на вечерю”, — каже секретарка одного з відділів Центру суспільних наук у Берліні. На годиннику 12:00. Вона бере смартфон і заходить у популярний у Німеччині застосунок Too Good To Go (вільний переклад — “Занадто хороше, щоб викидати”). Користується ним відтоді, як приїхала працювати в столицю.

За лічені хвилини знаходить кілька точок неподалік офісу. За 4 євро місцеве кафе пропонувало забрати нерозпродані обіди, які зазвичай коштують 12 євро. Єдине — треба прийти в проміжок із 19:00 до 20:00 і принести власний ланч-бокс. Німецька молодь любить не просто економити, а й реагувати на глобальні проблеми. Боротьба з харчовими відходами й прагнення до відповідального споживання — очевидний тренд у ЄС.

Лише в торговій мережі Valora у Німеччині від початку року вдалося продати замість того, щоб викидати, 2,4 тис. тонн їжі — це приблизно 100 фур.

З’їсти, а не викидати

Too Good to Go — сертифікована компанія Social Impact B Corp, заснована у 2015 році в Данії. Німеччина була однією з перших країн-партнерів, що долучилася до ініціативи. Найпоширенішими пропозиціями в застосунку є так звані торбинки-сюрпризи й чарівні торбинки, які магазини, готелі та ресторани збирають самостійно із залишків продукції.

Це пакети з різними стравами, випічкою, фруктами та овочами. У 2016 році перша така торбинка була “врятована” зі смітника в Німеччині. Сьогодні сервіс працює в 15 країнах Європи, а також у Канаді та США.

У сусідній Австрії цей застосунок популярний для купівлі їжі в супермаркетах. За 5 євро можна купити набір продуктів, термін зберігання яких добігає кінця, вартістю 15 євро. Покупець у застосунку вибирає, який набір він хоче: випічка, м'ясні, веганські продукти тощо, а наприкінці дня приходить у магазин і забирає свою торбинку. Щоправда, не знає її вмісту, але це все одно дешевше й навіть зручніше, ніж вибирати продукти самостійно.

Користувачі сервісу Too Good to Go називають себе спільнотою борців із відходами, адже, за даними World Wide Fund for Nature (2021), людство все ще викидає близько 40% усієї їжі, яка виробляється на планеті. Страви, які вдалося продати замість того, щоб викинути, називають збереженими.

Тема харчів, які потрапляють на смітник, часто звучить у європейських медіа. Обговорюється, що можуть зробити ресторани, супермаркети та громадяни, щоб їжа не викидалася, адже її приготування супроводжується значним викидом CO₂, що спричиняє кліматичні зміни. Відповідальні громадяни та бізнеси хочуть зробити свій внесок у зменшення CO₂, тому багато хто радо користується застосунком, що як приємний бонус пропонує ще й суттєву економію.

Статистика за час існування ініціативи:

У Німеччині 22,5 тис. партнерів

10,7 млн користувачів

34 млн збережених страв

Глобальні цифри:

Понад 145 тис. партнерів

Понад 81 млн користувачів

Понад 250 млн збережених страв

17 країн, що залучені до ініціативи

Набір із берлінського закладу Nothaft. До нього входять лимонно-шпинатний пиріг, шоколадний круасан і салат із буряка та фети. Вартість €3,90
Набір із берлінського закладу Nothaft. До нього входять лимонно-шпинатний пиріг, шоколадний круасан і салат із буряка та фети. Вартість €3,90

Набори із залишків ланчів зазвичай дуже швидко розходяться й доступні саме ввечері, а от набори сніданків можна знайти й забрати вже після 11:00–11:30. До останнього виду пропозицій найбільше залучені мережі готелів, адже в них залишається багато їжі.

Користуватися застосунком легко. Можна самостійно вибрати геолокацію й шукати пропозиції в радіусі від 1 до 30 км. Звісно, що більше місто, то більший вибір. До речі, трапляються й інші цікаві варіанти. Наприклад, дегустаційні набори пива з місцевої броварні й капсули з кавою від Dunkin Donuts. Компанії залишили в описі попередження, що в цієї продукції вийшов термін, але вона залишається придатною для споживання. Це ще один аспект ставлення до продуктів, який варто пояснити.

Переосмислення позначки “Вжити до…”

Як розповіла Texty.org.ua Нора Волграф, старша менеджерка зі зв'язків із громадськістю в Німеччині, Австрії та Швейцарії, проєкт бере активну участь у політичних дискусіях щодо терміну придатності харчових продуктів, пропагуючи уважніше ставлення до звичного поняття.

“Наприклад, ми реалізували кампанію “Подивись — Понюхай — Смакуй” у кількох країнах. Вона заохочує споживачів покладатися на свої відчуття, а не лише на термін придатності. Їжу часто можна вживати після закінчення зазначеного терміну, якщо вона все ще має гарний вигляд, запах і смак. Адже частка харчових відходів, що перевищує 50%, характерна для домогосподарств, де неправильно розуміють значення термінів придатності”, — пояснила вона.

Етикетка, що закликає оцінювати не тільки термін придатності, а й смакові якості продукту
Етикетка, що закликає оцінювати не тільки термін придатності, а й смакові якості продукту

Скільки їжі в різних компаніях "врятовано" зі смітника:

Мережа АЗС ARAL — 1 млн торбинок із 1100 точок у Німеччині.

Мережа кав'ярень Starbucks — майже 300 тис. “чарівних торбинок” із 2019 року й близько 120 активних локацій.

Мережа супермаркетів BIO COMPANY — 100 тис. “торбинок-сюрпризів” за 2 роки.

Мережа готелів Accor — майже 99 тис. “чарівних торбинок” і 40 точок із 2017 року.

Що отримує бізнес?

Боротьба з харчовими відходами — ключовий елемент стратегії сталого розвитку більшості компаній у ЄС. І це не просто частина розбудови та поліпшення іміджу бренда. Є й суто раціональна складова — зменшення витрат. Аналізуючи залишки та нереалізовані позиції, компанії заощаджують кошти.

У Too Good to Go серед топових переваг називають розширення клієнтської бази. Тобто компанії дістають доступ до нових клієнтів через застосунок, охоплюючи людей, які, можливо, ніколи не завітали б до певного магазину чи кав'ярні.

“Багато клієнтів не тільки купує “торбинку-сюрприз”, а й витрачає додаткові гроші на інші продукти, знайомлячись із бізнесом через Too Good To Go. І не забуваймо, що ніхто не любить викидати їжу, особливо якщо для її приготування доклали зусиль. Наші партнери радіють, коли можуть зберегти страви”, — впевнена Нора Волграф.

Сюди також можна додати внесок у стійкість компанії. Адже попит у великих містах тільки зростає, але відкоригувати асортимент часто непросто.

“Хоча в торгових точках постійно випікаються і готуються свіжі продукти, повністю уникнути надлишковості пропозиції не вдається. Клієнти очікують широкого асортименту продукції й можливості купити потрібний товар навіть за лічені хвилини до закриття магазину. Саме тому наприкінці дня все одно є залишки”, — розповіли нам у пресслужбі швейцарського ритейл-холдингу Valora, що також має розгалужену мережу в Німеччині (BackWerk, Back-Factory, Ditsch і ServiceStore DB).

За даними компанії, від початку року збережено майже 1 млн продуктових наборів, які реалізували в 380 точках по всій Німеччині. Також долучення до ініціативи допомогло запобігти викидам CO₂, адже сумарно йдеться приблизно про 2420 тонн потенційних харчових відходів (для такої кількості їжі знадобилося б 100 фур).

Всі у виграші

Філіп Ібрагім, генеральний менеджер концептуального простору The Social Hub Berlin, у розмові згадав, що особисто доєднався до ініціативи з моменту її запуску в Німеччині. “Зрештою, ми робимо щось хороше — і всі у виграші. Щодо практичних деталей, то для нас найкращий варіант, якщо гості приносять свої контейнери і можуть взяти бажану порцію з відкритого шведського столу до того, як його приберуть. Я завжди наполягаю на максимальній вазі в коробці”, — розповів директор готелю, коворкінгу та кафе.

The Social Hub. Фото Ольги Консевич
The Social Hub. Фото Ольги Консевич

Команда поставила собі за мету стати безвідходною компанією до 2030 року. Глобальна PR-менеджерка мережі The Social Hub Крістіна Баос уточнила, що історія долучення до ініціативи почалася ще в лютому 2020 року в нідерландських хабах компанії як частина стратегії зменшення відходів.

“Ми також працюємо з харчовим монітором на основі штучного інтелекту, щоб аналізувати кількість харчових відходів і зменшувати органічні відходи на наших кухнях через оптимізацію закупівель і порцій. Крім того, спілкуємося з нашими резидентами, щоб навчити їх готувати із залишків їжі. А в наших нідерландських і німецьких готелях пропонуємо гостям схеми багаторазових чашок, які працюють на депозитній системі, як альтернативу паперовим стаканчикам на винос”, — додала вона.

Справді, така система популярна й у Німеччині. У багатьох кафе біля входу є логотип, який вказує на те, що покупці можуть самостійно наповнити свої багаторазові горнятка. Деякі заклади в Берліні пішли ще далі і взагалі не пропонують одноразових стаканчиків для coffee to go. Натомість доведеться купити за 1 євро горнятко для багаторазового використання. Така кампанія — частина ініціативи BETTER WORLD CUP, яку започаткував у 2017 році один із департаментів Сенату столиці Німеччини. За поточними оцінками, тільки в Берліні щогодини 20 000 одноразових стаканчиків все ще потрапляють у смітник.

В Україні поки що немає такого сервісу, який обʼєднав би компанії та споживачів. Деякі заклади мають вечірні знижки або постачають залишки продуктів у благодійні заклади, але ці зусилля не систематизовані.

Європа їжа економія німеччина споживання

Знак гривні
Знак гривні