Перед завданнями видають детальні інструкції. Українка розповіла про роботу інженеркою в Норвегії

Юлія Вєтрова приїхала до Норвегії з Запоріжжя у березні 2022 року, підтвердила там українську технічну освіту і знайшла роботу в нафтовій компанії

Юлія — одна з 48 тис. українців, які отримали статус тимчасового захисту в Норвегії від лютого 2022 року. І одна з небагатьох, кому вдалося працювати за здобутою вдома спеціальністю.

Своїм досвідом пошуку роботи та ознайомлення з норвезьким робочим середовищем вона ділиться з читачами ТЕКСТІВ. Далі пряма мова:

“Робочий пакет”

Перед початком будь-якого робочого питання в кожного працівника повинен бути “робочий пакет” — детальний покроковий опис усієї процедури.

Такий пакет розробляють у результаті нарад у кількох різних департаментах. У департаменті безпеки праці обговорюють усі можливі ризики для здоров’я працівників і необхідні засоби безпеки. Потім команда, що має виконувати певне завдання, збирається й обговорює процес, де кожен повинен розуміти всі деталі. На цій зустрічі кожен може сказати, що з чимось не згоден, і це слово важливе.

Будь-яке зауваження про те, що виконання певних робочих завдань небезпечне для здоров’я, може зупинити процес планування й повернути його на попередню стадію обговорення.

Дипломи, курси й сертифікати

Мій рівень технічної освіти виявився цілком достатнім для роботи в Норвегії.

Загалом навіть на тих посадах, де можна працювати без освіти, працівнику з освітою, тобто з підтвердженим дипломом, платитимуть більше.

Проте й після підтвердження диплома довелося ще здобувати потрібні сертифікати на місцевих курсах.

Без сертифікатів вам навіть дриль у руки ніхто не дасть. Для різних видів робіт мені потрібні різні сертифікати — загалом 5-6 штук. Наприклад, є окремий сертифікат на “гарячі роботи” (тобто всі інструменти, що нагріваються або утворюють іскри під час роботи).

Курси можуть тривати й кілька годин чи кілька днів, і кілька місяців, можуть бути онлайн чи офлайн. Іноді навчання оплачує компанія, але я робила це самостійно. Вартість таких курсів починається від 200 євро. Наприклад, комплекс з трьох різних теоретичних і практичних курсів, які мені потрібні для теперішньої роботи, коштує приблизно 2000 євро.

На курсах навчають працювати з різними електричними й гідравлічними інструментами, які використовують на підприємстві, користуватися пасками безпеки для висотних робіт і взагалі працювати на висоті, виконувати підйомні операції за допомогою різних механізмів (карів і кранів). Тягати в руках щось важке заборонено, як і робити будь-що, що може завдати шкоди здоров’ю.

Щоб отримати сертифікати, потрібно здати екзамени й показати, що ти вмієш робити, як ти знаєш правила безпеки і як їх дотримуєшся.

Увесь матеріал на цих курсах здебільшого дуже прикладний і потрібний у роботі. Турботі про безпеку працівників приділяють дуже багато уваги. Але іноді й доходить і до смішного: наприклад, колега проходила курс із користування сходами на підприємстві, які вели на висотну ділянку, де вона мала працювати.

Волонтерство

Як я починала інтегруватися й шукати роботу? В Норвегії я одразу записалася на інтеграційні курси й до місцевої волонтерської спільноти, що допомагала українцям. Я добре знаю англійську, тож моя допомога була дуже актуальною.

Разом з норвежцями їздила до кордонів забирати українців. Якось приїздили й до Львова, забирали людей із залізничного вокзалу, саме коли неподалік прилетіли російські ракети. Норвежці були шоковані побаченим.

Інтеграційні курси

В інтеграційній програмі, яку норвезька влада пропонує українцям, як і всім прибулим з інших країн шукачам захисту чи притулку, є уроки норвезької мови, курс суспільствознавства (матеріали курсу українською можна подивитися тут) і практика: робота по кілька днів на тиждень. Практика дає можливість краще вивчити мову та знайти роботу в майбутньому.

Під час навчання на програмі слухачам виплачують зарплату, з якої потрібно платити податки. Тривалість навчання визначають індивідуально, вона може тривати й до двох років. Тих, хто працевлаштувався, виключають з адаптаційної програми.

За організацію практики під час адаптаційної програми взялася сама, бо я хотіла знайти роботу за спеціальністю, тому почала шукати компанію, в якій мене погодилися б узяти.

У мене була можливість влаштуватися працювати в готель, була пропозиція перекладати з англійської для українських військових, які навчалися в Норвегії. На першу роботу я погоджуватися не хотіла, а за другу готова була братися, але дуже довго чекала запрошення на медичні тести.

Хотіла перекладати для наших військових, які приїжджають на навчання

Воно прийшло надто пізно — коли я вже працювала за своєю здобутою в Україні спеціальністю інженера-налагоджувальника електронних машин.

Я закінчила запорізький авіаційний коледж та Національний технічний університет. Отже, маю технічну освіту й інженерну спеціальність, за якою в Україні ніколи не працювала (але є досвід роботи стюардесою й перекладачкою).

У Норвегії дуже цінують технічну освіту, але українські дипломи тут потрібно підтверджувати (нострифікувати). Це довгий і непростий процес, я двічі надсилала документи на підтвердження, але врешті це вдалося, хоча і не для всіх компетенцій, вказаних у дипломах.

“Хочу до вас на практику”

У громаді, де я жила, мені допомагали, чим могли: і з перекладами документів на норвезьку, і з листами в усі компанії (я склала перелік тих, що мене цікавили, й розсилала їм прохання взяти мене на практику). А ще дали квиток на щорічну профільну конференцію — найбільшу в Норвегії, де збираються представники нафтової галузі.

Я поїхала туди й обійшла всі стенди. Просто приходила й казала: “Мене звати Юля, я з України, хочу до вас на практику”. Мені давали якісь контакти, кому написати, записували мої дані, хоча на практику ніхто не взяв. Але пізніше контакти людей, з якими я познайомилася на тій виставці, таки спрацювали, і це допомогло знайти мою теперішню роботу.

У Норвегії за українцями (як і за усіма біженцями з інших країн) закріплюють кураторів, які допомагають з побутовими питаннями, адаптацією та пошуком роботи (окрема людина для кожного напряму). Їхню роботу оплачує або місцева громада, або волонтери.

У мене було три куратори з різних питань і один з них (який насправді прийшов тимчасово на заміну, під час відпустки постійного куратора) і допоміг влаштуватися на практику: механіком, вахтовим методом на нафтову платформу.

Пізніше запропонували там роботу за контрактом — неповна зайнятість, від замовлення до замовлення.

Це була фізична праця надворі: крутити гайки, перевіряти роботу агрегатів, щось ремонтувати — на висоті, під дощем, снігом і вітрами. Коли був сильний вітер, ще й ліфт не працював, доводилося підніматися зовнішніми пожежними сходами на платформу, що стояла на узбережжі й похитувалася.

Згодом знайшла роботу в офісі, але про це далі.

Резюме по-норвезьки

Отримавши перший рядок у резюме, я відразу почала шукати постійну роботу. Власне, резюме й мотиваційний лист переписувала не раз, щоб привести їх у “норвезький формат”.

У цьому дуже допоміг безплатний онлайн-вебінар місцевої експертки, яка розповідала, як думають і сприймають інформацію норвежці.

Після цього вебінару в мене просто очі відкрилися. У нас люди часто довго описують, де вони працювали й на яких посадах. Норвезькі боси такого не читатимуть.

Тут потрібно лаконічно й чітко структуровано описати лише релевантний для певної компанії і галузі досвід, підкреслювати важливі деталі. Наприклад, я писала, що коли працювала стюардесою, то допомагала з технічним обслуговуванням літака, потім працювала у міжнародній IT-компанії в Африці, в Катарі.

Окрім згадування про знання англійської важливо зазначати, що вивчаєш норвезьку.

На тому вебінарі було ще багато дрібних, але важливих деталей. Наприклад, що в електронній пошті краще не звертатися “Dear”, як усталено в міжнародній діловій переписці, бо це виглядає надто особисто, а норвежцям важливо тримати відстань. Так само краще утриматися від інших штампів на зразок “Sincerely yours” (щиро ваша).

Дізналася також, що вказувати вік і сімейний стан у резюме не потрібно й не варто. Запитання роботодавця про вік взагалі розцінюють як дискримінацію за віком. Точаться навіть дискусії, чи варто в резюме вказувати стать, чи варто додавати фото.

Натомість цінують щось емоційне, “людське”. Наприклад, ви можете написати, що є мамою чи батьком чудових хлопчиків чи дівчаток, якщо маєте дітей. І дуже важливо додати кілька невимушених слів про своє хобі. У більшості норвежців, до речі, це піші походи й лижі. Вони їздять на лижі в холодну пору року, аж до квітня. Як розповіла експертка, мати “норвезьке” хобі — також добре для резюме, це наче маркер “свої”.

Я розіслала зо два десятки листів, перш ніж отримала перше запрошення на співбесіду.

Без рекомендацій не візьмуть

Ще одна необхідна умова пошуку роботи — рекомендації. На співбесіді запитують мінімум два-три рекомендаційні листи від норвезьких фахівців.

Тому з першого дня на практиці я знайомилася і спілкувалася з багатьма людьми. Як результат — один з таких рекомендаційних листів і написав мій керівник практики, в компанії, де я працювала з тимчасовим контрактом. Це дуже допомогло в пошуках постійної роботи. Я знаю, що роботодавці дзвонили моєму босу йзапитували про мене.

Другу рекомендацію я отримала в місцевій волонтерській організації, до якої приєдналася одразу після приїзду до Норвегії.

Третю — від підрядників з іншої організації, для яких ми виконували роботу під час практики. Врешті мені вдалося знайти постійну роботу у великій нафтовій компанії, на ділянці, де ремонтують нафтові вишки.

Моя нова робота в приміщенні, якраз за спеціальністю, яку я здобула в Україні. На тимчасовій я працювала в підряднику, що обслуговує обладнання нафтових вишок.

Оплата праці у Норвегії — погодинна. Нині моя зарплата становить 250-300 норвезьких крон (21-26 євро) за годину без урахування податків. На попередній, тимчасовій роботі, було понад 300 крон за годину. У нафтовій галузі часто працюють вахтовим методом. Наприклад, я працювала щодва тижні по 12 годин, потім мала два тижні вихідних.

Техніка безпеки

Питаннями безпеки працівників і дозволів на робочі процеси займаються два окремі департаменти, які дуже ретельно виконують свою роботу.

Працівник має бути одягнений у захисну уніформу, взутий у робочі кросівки, носити окуляри, шлем, рукавички, мати на голові каску й шумопоглинальні навушники, а в кишені — брошуру з техніки безпеки. Форму, взуття й аксесуари видає компанія. Контролери постійно стежать, щоб працівники все це носили й використовували. Побачать когось без рукавичок чи навушників — проводять бесіду.

Атмосфера й корпоративи

Тут усі дуже спокійні, доброзичливі й усміхнені. Ніхто нікого не ображає, ніхто не підвищує голос. Немає жодних стресів і нервів. Не встигли щось сьогодні? Нічого, встигнемо завтра, це не привід скасовувати обід чи працювати після закінчення робочого дня. Якщо вже дедлайни підтискають — то працюють і в позаробочий час, але за подвійну оплату. Корпоративи — дуже важлива складова робочого життя. Спільні вечері коштом компанії можуть відбуватися чи не щотижня.

Немає жодних стресів і нервів. Не встигли щось сьогодні? Встигнемо завтра

Зазвичай керівництво намагається здружити людей, організовуючи спілкування в неробочий час.

Для нас, іноземців, це спілкування з колегами, як і волонтерство, — важливі способи соціалізації, адже норвежці зазвичай люди досить закриті.

Люди в громаді, сусіди завжди ввічливі, посміхаються, вітаються, але тримаються на відстані. Тут неможливо просто так забігти “по сіль” чи на каву до сусідки.

Вчити норвезьку

Усі планірки на роботі проводять норвезькою, навіть якщо половина людей у кімнаті її не знає, їм потім перекладають основне. Норвезька трохи схожа на англійську, тому я дещо розумію але ще вчу, насамперед технічні терміни. Попросила колег щодня давати мені якесь одне нове слово. Також дивлюся фільми норвезькою з українськими субтитрами. Мені такий спосіб колись допоміг вивчити англійську.

У вільний від роботи час і далі волонтерю, долучаюся до екологічних ініціатив, їжджу працювати на музичних фестивалях.

Я стараюся бути корисною й відповідальною. Так знайомлюся людьми та налагоджую контакти.

досвід робота біженці норвегія