М

Місія можлива? Як складають іспит на водійські права в умовах експерименту

З червня в Україні запрацював пілотний проєкт “із забезпечення прозорих іспитів у сервісних центрах МВС у 4 областях”.

Запроваджені в ньому зміни й новації згодом планують поширити на всю Україну. ТЕКСТИ побували в одному з сервісних центрів, щоб побачити, як це працює.

Боротьба з корупцією нарешті дісталася тих куточків, у яких вона квітла давно й постійно, але завжди з не зовсім зрозумілим результатом. Ідеться про сферу, яка вже давно є об’єктом для жартів та анекдотів, — про складання іспитів на отримання водійських прав.

Утруска — усушка

Однією з ключових новацій пілотного проєкту №678 стало зменшення кількості сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ, які приймають теоретичні та практичні іспити. Тобто кількість сервісних центрів залишилися такою самою, вони й далі надають послуги з реєстрації транспортних засобів, видачі номерних знаків і надання якихось дозволів, але функцію приймати іспити частина з них утратила.

Причина тут може бути дуже проста: влада, вочевидь, вирішила, що менша кількість центрів, де складають іспити, автоматично означатиме ефективніший контроль.

У Київській області залишили лише три сервісні центри, де можна скласти іспити: у Білій Церкві, Переяславі, Софіївській Борщагівці.

Це радикальне зменшення для такої великої області, як Київська. Нагадаємо, раніше на Київщині іспити також можна було скласти в сервісних центрах у Броварах, Бучі, Обухові, Вишгороді, Баришівці. Водночас у самому Києві кількість сервісних центрів не змінювали.

Точно можна сказати, що життя майбутнім власникам прав така централізація точно не спростила. Як свідчать офіційні цифри, у Київській області кількість іспитів з теорії зменшилася від 5700 у травні до 2500 у червні, кількість практичних — від понад 5000 до 2500.

У головному сервісному центрі заявляють, що причиною такого зменшення кількості іспитів після початку експерименту є зростання кількості денних повітряних тривог у червні.

Без сумніву, такий фактор також істотно впливає на роботу всіх державних установ, зокрема й сервісних центрів. Можна припустити, що й сам початок експерименту вніс певне сум’яття в настрої охочих отримати права. Але також є ще дещо, що могло істотно вплинути на бажання скласти іспити саме "в області”.

Розгляньмо приклад Київщини, де залишилося лише три сервісні центри. Область чимала, відстані великі, тому щоб з умовних Броварів приїхати на іспит у сервісний центр, наприклад, у Переяславі, треба подолати довгий шлях. І це лише для складання іспитів.

А ще, можливо, майбутній водій захоче записатися для складання іспитів через термінал, а не онлайн, — знову збирайся у дорогу. Але це все квіточки. Щоб успішно скласти іспити, треба все ж як мінімум кілька разів проїхатися визначеним маршрутом. А це означає, що учню знову як мінімум кілька разів (за найоптимістичнішим сценарієм) треба буде вибратися для “накатування” вмінь до Переяслава.

Можна приїхати на околицю столиці. Але особливості київського громадського транспорту такі, що дістатися навіть до київської Софіївської Борщагівки з тих самих Броварів — ще той квест.

Тому дуже логічно, що умовний мешканець Броварів чи Вишгорода обере зручніший шлях — складати іспити в тому самому Києві, у сервісі, де таки ближче до дому чи до роботи і де він знає логістику. Не варто також забувати, що у сервісних центрах, розташованих поруч з Києвом, складали іспити багато киян — комусь було зручно добиратися, хтось сподівався на якісь преференції.

Кожний з сервісних центрів має по кілька маршрутів, і по-хорошому перед іспитами варто з інструктором проїхатися ними всіма, щоб розуміти, що чекатиме на іспиті.

Дещо ідеалізована світлина сервісного центру з офіційної фб-сторінки Головного сервісного центру МВС. Насправді всі вільні стільці у сервісних центрах зазвичай зайняті
Дещо ідеалізована світлина сервісного центру з офіційної фб-сторінки Головного сервісного центру МВС. Насправді всі вільні стільці у сервісних центрах зазвичай зайняті

Можна припустити, що тепер велика частина загального потоку з області рушила у столичні сервісні центри, хоча деякі з них і так були хронічно перевантаженими. Усе це абсолютно не сприяє зменшенню черг при складанні іспитів. Тому хочеться сподіватись, що в майбутньому мережу сервісних центрів, де можна буде скласти іспити, все ж розширять. Звичайно, за умови, що жодних корупційних оборудок там не відбуватиметься.

Нескінченна кількість спроб

Але є в експерименті й речі однозначно позитивні та потрібні. У “дореформений” час була норма, яка фактично прив’язувала всіх невдах, що не могли кілька разів скласти іспити з водіння, до повторного навчання у водійській школі. Не склав іспит тричі — йдеш знову навчатися в автошколу.

Ця норма видається досить дивною — навчання в автошколі передбачає й теорію, і практику. Навіщо учневі, який завалився лише на водінні, знову вивчати теорію та платити за її вивчення — питання відкрите. Та й загалом дуже дивний вигляд мала “турбота” держави забезпечити учнями звичайні приватні компанії, якими є автошколи.

Тепер цю норму прибрали. Ви можете скільки завгодно разів складати теоретичні іспити і два роки складати скільки заманеться практичний іспит. Щоправда, у разі провалу на іспиті інтервал до наступного має становити не менш ніж 10 днів. Плюс такса на такий вид державних послуг нібито мала істотно зрости: від 13 грн до 500 грн. Проте нині лишаються традиційні 13 грн плюс комісія.

Записатися онлайн

Запровадили також запис на іспити онлайн. Раніше так також можна було, а там, де експерименту немає, й нині є можливість записатися через термінали сервісних центрів. Ба більше — в деяких особливо популярних серед учнів центрах спочатку треба записатися телефоном на певну годину в чергу до терміналу, щоб узяти омріяний “талончик”.

Тепер можна спробувати зробити це ще й онлайн. До того ж не лише до обласних центрів, а й до столичних також. Хоча й зараз це завдання видається легким лише на перший погляд.

ТЕКСТИ спробували кілька разів записатися онлайн до одного столичного сервісного центру, явно популярного серед киян. Спочатку талонів чомусь не було взагалі, а потім вони з’явилися й одразу миттєво зникли. І лише з третьої спроби о сьомій ранку таки вдалося записатися на заплановану дату.

Чому талони, як квитки в залізничних касах, то зникають, то з’являються, — залишається таємницею. Тому не дивно, що багато хто обирає старий “дідівський” спосіб записуватися через термінал у самому сервісному центрі.

Зафільмувати все

Ініціатори експерименту заявляють, що в його ході в машини для іспитів буде встановлено максимальну кількість відеокамер, щоб зафіксувати буквально всі рухи (і рук, і ніг) тих, хто складає іспит, і всіх інших, хто перебуває в машині. Звичайно, якщо така норма дасть змогу подолати корупцію, то її можна лише привітати.

Цікаво, щоправда, як оброблятимуть і перевірятимуть усю цю візуальну інформацію, обсяги якої зростуть у рази. Нагадаємо, що сьогодні іспити відбуваються за наявності одного відеореєстратора.

Як беззаперечний позитив можна розглядати те, що відтепер у кожного є право впродовж 30 днів отримати копію відеозапису й теоретичного, і практичного іспитів у сервісних центрах МВС. Раніше давали лише три дні на отримання копії відеозапису. Це відео зазвичай отримують для подання заяви про оскарження результатів іспитів.

Перші результати

Започаткований експеримент триває вже кілька місяців. Що можна сказати про його результати? Так, головний сервісний центр оприлюднив дані за перший місяць проєкту. Вони свідчать, що успішність у складанні теорії зросла, якщо оцінювати у відсотках. У Київській області 25% учнів склали теоретичний іспит з першого разу у травні та 27% у червні — перший місяць роботи "пілоту".

А ось із практикою ситуація кардинально інша — якщо з першого разу практику у травні склали 27% кандидатів у водії, то в червні — лише 18%. Можна припустити, що зменшення кількості успішного складання іспитів з практики може свідчити про зменшення “преференцій” деяким кандидатам, але наскільки на цей результат вплинуло чесне складання іспитів, а наскільки бажання екзаменаторів у перший місяць експерименту довести свою неупередженість, — питання відкрите.

Усе, як у житті

Щоб зрозуміти, що ж насправді відбувається зі складанням іспитів і отриманням прав та чи справді корупцію подолано, ТЕКСТИ вирішили з’ясувати на місці в одному з київських сервісних центрів.

Ще задовго до відкриття центру коло нього збирається доволі солідна черга
Ще задовго до відкриття центру коло нього збирається доволі солідна черга

За словами людей, дехто приходить ще о сьомій ранку. О восьмій двері сервісного центру відчиняються і людський потік рине всередину.

Біля терміналу вишиковується довжелезна черга. Ситуація тут приблизно така, як описано вище: нібито вже можна записатися онлайн, але талони то є, то немає, тому багато хто приїздить, щоб узяти їх у терміналі.

Проте невдовзі на більшість людей з черги чекає розчарування: талончиків на практичні заняття виявляється лише кілька, усіх інших спіткала “прикра невдача”. Черга потроху розходиться.

У залі залишається 40–50 осіб, які чекають, поки на табло з’являться їхні номери, щоб підійти до одного з шести віконечок. Два кондиціонери майже не здатні впоратися з навантаженням — надворі спека, а людей у приміщенні багато. Черга просувається повільно — в середньому, щоб зареєструвати свій талон та отримати направлення на екзамен, опитані ТЕКСТАМИ громадяни витрачають 1-1,5 год.

Окремий квест — оплата за екзамен. Термінал з оплати чомусь розташовано не в приміщенні самого сервісного центру, а в кав'ярні поруч. Можливо, це такий геніальний хід керівництва центру з економії витрат на персонал. Оскільки майже кожен охочий здійснити оплату потребував якогось окремого пояснення чи допомоги, вочевидь, біля цього терміналу довелося б тримати спеціально навчену людину. Тут ці функції абсолютно безплатно виконує бариста. До речі, оплата за екзамен досі становить старі добрі 13 грн плюс комісія 30 грн.

Але після отримання екзаменційного листка коліщата сервісу починають крутитися жвавіше. Абітурієнти роззосереджуються по великому запиленому майдану й очікують на дзвінки від екзаменаторів. Хтось чекає поряд з машиною автошколи, хтось очікує на машину самої автошколи.

Що там з корупцією?

ТЕКСТИ поспілкувалися про це з тими, хто очікував на складання іспиту.

Аня, юна дівчина з виразом щастя на обличчі. Вона складала іспит уперше. Зробила дві помилки, до останнього боялася, що не складе, але таки успішно. Після закінчення автошколи додатково займалася з інструктором, їздила екзаменаційними маршрутами.

Тетяна складає вже втретє й зараз очікує на екзаменатора. Хвилювалася, що якщо не вдасться скласти, то знову доведеться йти навчатися до автошколи, тому новим змінам зраділа. На запитання, чи розглядала можливість “дати на лапу”, рішуче заперечно хитає головою. Каже, їй принципово скласти на права чесно й усвідомлювати, що вона реально вміє водити.

Сергій, на вигляд середніх років, вирішив скласти на права, за його словами, через постійні проблеми з доїздом: “то ковід, то війна”. Сміється, що був би не проти заплатити, але не знає, “кому давати”. Зрештою, сподівається скласти чесно.

Ми також поговорили з інструктором, який зі своєю ученицею очікує на прихід екзаменатора. За його словами, зараз загалом спостерігається певний бум на отримання прав — ідуть складати іспити й жінки, і чоловіки. Причини можуть бути й загальні (дедалі більше людей стають власниками авто, автомобілі дедалі більше визначають наше життя), й пов’язані з війною. Люди побачили, що вміти водити — це фактично ще одна навичка виживання.

Хтось з опитаних жалівся на екзаменаторів, хтось жалкував про свої помилки, але про корупцію не говорив ніхто. Як і не підтвердив, що давав, або планує дати якісь гроші екзаменаторам чи комусь із сервісного центру (можливо, люди не хотіли в цьому зізнаватися або пощастило з опитаними, або через реформу корупційні схеми зараз поставлено на “паузу”).

Хочеться вірити, що нові зміни у правила дадуть змогу повністю подолати корупцію — проте було б добре, щоб і бюрократію також. Пройти процедуру запису на іспит, що займає майже весь день, а потім ще його й скласти, — теж виснажливо. І це також причина для когось шукати способи отримати водійські права обхідним шляхом.

Загалом, коли ми говоримо про корупцію й отримання прав, не варто все зводити лише до сервісних центрів. В основі все ж перебуває бажання якоїсь частини українців не особливо напружуючись сісти за кермо. І в цьому часто їм допомагали автошколи, централізовано збираючи з учнів кошти на хабарі (таке й досі може бути).

— Я єдина з класу автошколи відмовилася скинутися грошима на іспити, — розповідає одна з тих, хто складав років 20 тому, в 1990-х. — У результаті на практичному іспиті, фактично до його початку, поки ми зрушили з місця, мені нарахували три помилки: не в тій послідовності прищепнулася паском безпеки, не виставила дзеркала, не зняла з “ручника”. Зараз ті “суворі” часи, хочеться сподіватися, в минулому.

Як свідчить досвід, якщо людина справді набула всіх потрібних навичок, жодна корупція не завадить успішно скласти іспит.

мвс водійські права пдр корупція реформ

Знак гривні
Знак гривні