Що не так із терміном ВПО — внутрішньо переміщена особа (ПОГЛЯД)

Журналіст і медіакритик Отар Довженко на своїй фейсбук-сторінці пояснює, чому в розмовній і медійній мові недоречно вживати канцелярський штамп «внутрішньо переміщена особа» (ВПО) на позначення переселенця. Texty.org.ua публікують погляд автора у вигляді прямої мови.

Ілюстрація: bsr.gov.ua
Ілюстрація: bsr.gov.ua

Отже, «внутрішньо переміщена особа» — офіційне формулювання з закону. Як ми з вами вже з’ясували, в новітній історії нашої мови на певному етапі стався глюк, коли люди почали вважати, що офіційна назва — це і є правильна назва, натомість назва з людської мови — не досить правильна. Крім того, з’явилось уявлення, що офіційна назва завжди найполіткоректніша, і якщо будеш її вживати, то нікого не образиш.

Новітні офіційні терміни часто калькуються з англійської. Це вже краще, ніж коли їх калькували з російської (мій улюблений «володілець» і «суспільне мовлення» — потворки з того покоління).

Наприклад, новомодне «крісло колісне» — це кальковане англійське wheelchair (дослівно «колісне крісло»), якому навіщось поміняли дупу й голову місцями. Так от, «внутрішньо переміщена особа» — це кальковане internally displaced person.

Але person в англійській мові — це широко вживане в розмовній/медійній мові слово на позначення, власне, людини. Натомість «особа» в українській, окрім кількох сталих конструкцій («від першої особи», наприклад), є словом суто офіційним/канцелярським. Порівняйте, якщо знаєте англійську:
You’re such a wonderful person // ти така чудова [особа? ні, все-таки людина]

Ви не кажете «я бачила на вулиці двох осіб у зимових куртках» або «обережно поливай горщики, щоб не скинути на голову якійсь особі». Чуття мови відразу сигналізує, що ніт. Особа — це слово, яким людину називає держава.

Тепер displaced. Одне зі значень дієслова to displace, яке подають словники — «змусити покинути свій дім». Тому displaced це «той, кого змусили переселитись».

Слово «переміщена», окрім того, що семантично недоречне (ми не говоримо про людей, які переселились або переїхали, що вони перемістились), ще й геть-чисто позбавляє людину суб’єктності. Переселенець — людина, яка переселилась. «Переміщена» — об’єкт, який перемістИЛИ.

Думаю, це формулювання мало б бути образливим для самих переселенців, адже вони, хоч і вимушені покинути свій дім, але роблять це самі і мають свободу дій. Безсуб’єктності й безпорадності в нашому житті й так не бракує, щоб ще й фіксувати її в повсякденній назві кількамільйонної групи людей.

Підозрюю, що мовотворці заметушились, аби замінити слово «переселенець» потворкою-новотворкою, бо багато хто плутав його зі словом «біженець»

Чи щось не так зі словом «переселенець», що його знадобилося замінити? Ні, воно питоме, українське, нормальне. Має гіпоалергенну форму жіночого роду — переселенка. Підозрюю, що мовотворці заметушились, аби замінити слово «переселенець» потворкою-новотворкою, бо багато хто плутав його зі словом «біженець», і в повітрі лунали якісь рекомендації не називати когось так чи сяк. Що ж, абревіатури й канцелярщина — це завжди панацея!

Якщо комусь видається, що слово «переселенець» не досить однозначно передає трагічні обставини, за яких відбувається міграція, можна уточнити: вимушений переселенець. Хоча це теж питання філософське. Переїзд із Черкас до Львова — вимушений чи ні? Танкових боїв нема ні в Черкасах, ні у Львові, і прильотів, здається, десь однаково. Я думаю, що ми всі розуміємо: внутрішня міграція в Україні багатократно посилилась через війну. Тому, якщо людина переїжджає з будь-яких причин із місця, яке вважає небезпечним чи нестерпним, до місця, яке здається їй безпечнішим чи кращим, її можна спокійно називати переселенцем чи переселенкою, не скануючи її мозок на предмет глибинних мотивів.

Резюме: «ВПО» і «внутрішньо переміщені особи» — формулювання, які варто залишити для офіційних документів. Якщо ви говорите, пишете, виступаєте в медіа, створюєте матеріали для медіа і соцмереж, слово «переселенець» — ваш найкращий вибір.

Читайте також: Канцелярщина. Чому бюрократична мова така живуча й що поганого в тому, що люди сприймають її як норму

сусільство медіа мова переселенці журналізм

Знак гривні
Знак гривні